НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ КИДКА В БАСКЕТБОЛІ

НАВЧАННЯ  ТЕХНІКИ КИДКА В БАСКЕТБОЛІ

«Тренування не приводить до досконалості – тільки                                            досконале тренування приводить до ідеалу».

Джон Вуден, член баскетбольного Залу слави                                                                                                   як гравець і як тренер,                                                                                                             найуспішніший тренер в американському студентському баскетболі.

 Гравці, незважаючи на рівень майстерності, постійно повинні вправлятися у «школі» баскетболу, використовуючи певні вправи на тренуваннях. Найважливішим фактором у будь-якій системі нападу є кидок.

Саме важливість кидка визначає ефективність решти ігрових дій, що мають завдання знаходження способів закинути м’яч у кошик.

Зазвичай кидки є навичкою, що потребує найбільших тренувань. Але , конкретно не визначено які саме аспекти кидка необхідно відпрацьовувати. Коли гравці тренуються неправильно або виконують не ті вправи, то тренування не будуть давати очікуваного позитивного результату, тобто навички не будуть розвиватися. Тому поліпшення кидків повинно починатися з правильних вправ.

У наш час, і при швидкому інноваційному техніко-тактичному  розвитку баскетболу основним кидком, що застосовується у грі, є кидок однією рукою в стрибку, який на даний час є найефективнішим в процесі ігор. З метою його вдосконалювання навожу кілька основних вправ, для опанування цього елементу.

1 – ша  ВПРАВА

Виконується у парах із одним м’ячем.

        (В.П.) – один гравець лежить на підлозі на спині й тримає м’яч на відкритій долоні однією руки біля лоба, лікоть спрямований угору; другий гравець розташовується поруч.

Різким рухом перший гравець випрямляє руку вгору, штовхаючи м’яч і виконуючи хльосткий рух кистю нібито «струшуючи воду з кінчиків пальців». М’яч повинен підлетіти вгору на висоту 0,5 – 1 м, а гравець повинен намагатися піймати його тією самою рукою, якою підкидав, і знову набути В.П.

Якщо він не зміг піймати м’яч, партнер повинен допомогти йому це зробити.

Вправа виконується 10 – 20 разів кожною рукою. Потім партнери міняються місцями.

2 – га  ВПРАВА

Виконується в парах із одним м’ячем.

В.П. – гравець сидить на стільці, спина пряма, м’яч знаходиться на відкриті долоні однієї руки біля лоба, лікоть спрямований уперед. Далі гравець виконує такі самі дії, як у попередній вправі. М’яч повинен підлетіти вгору на висоту 1 – 1,5 м.

Вправа виконується 10 – 20 разів кожною рукою.                                                   Потім партнери міняються місцями.

3 – тя  ВПРАВА

Виконується у парах із одним м’ячем.

В.П. – гравець розташовується навпроти кошика на відстані 1 – 1,5 м у вузькій стійці ноги нарізно, м’яч знаходиться на відкритій долоні однієї руки біля лоба, лікоть спрямований уперед. Гравець повинен дещо зігнути ноги, нібито присідаючи, а потім одночасно з випрямленням ніг кинути м’яч у кошик. Одночасно необхідно намагатися кинути м’яч таким чином, щоб він не торкнувся дужки кошика. Другий гравець знаходиться біля кошика та подає м’яч.

Вправа виконується 10 – 20 разів кожною рукою.

Потім партнери міняються місцями.

Надалі для вдосконалювання кидка потрібно збільшувати дистанцію, кидка, та виконувати кидки з відскоком від щита та кидки у русі.

4 – та  ВПРАВА (мал. 1)

Гравець розташовується на великій відстані від кошика та кидає м’яч. Якщо він влучає, тоді переходить у наступну точку. Якщо ж ні, то виконує ще одну спробу. Коли він проходить усі п’ять точок, то робить крок назад і повторює те саме ще раз. Потім можна виконувати кидки у такий спосіб із ще більшої дистанції (тобто відступивши ще на крок назад).

5 – та  ВПРАВА (мал. 2)

Та сама вправа, як і попередня, але з веденням м’яча на більшій відстані від кошика.

Гравець виконує кидок, підбирає м’яч і з веденням переходить на іншу точку на протилежній стороні від кошика. Кількість точок можна збільшити до 7 – 9.

6 – та  ВПРАВА (мал. 3)

1-й гравець розташовується під кошиком. Він виконує передачу 2-му гравцеві й вибігає на першу точку для кидка, отримуючи м’яч спиною до кошика. Потім виконує поворот і кидок у кошик, самостійно підбирає м’яч і повертає його 2-му гравцеві. Після цього він вибігає на наступну точку й виконує такі самі дії. 2-й гравець так само переходить по колу за 1-м гравцем.

    Варіанти вправи:

♦  зі зміною гравців після проходження всіх точок;

♦  зі зміною гравців після влучення м’ячів з усіх точок;

♦  зі зміною гравців після проходження всіх точок, причому на кожній 

    точці необхідно влучити в кошик двічі поспіль;

♦  як змагання гравців, хто більше закине м’ячів у кошик, подолавши 2 – 3 кола.

Наведені вище вправи можна доповнювати та вдосконалювати; це залежить від бажання досягнути того, щоб гравці вміли добре влучати м’ячем у кошик. При цьому основними моментами на які необхідно звертати увагу гравцям під час виконання кидкових вправ, є:

♦  баланс (необхідно утримувати рівновагу у будь-який момент кидка);

♦  очі (необхідно дивитися тільки на кошик);

♦ лікоть (необхідно переконатися, що лікоть перебуває на одній лінії з кошиком);

♦  пальці (кидаючи м’яч, зап’ястя та пальці повинні немовбито йти за ним до кінця).