Особливості соціально-педагогічної роботи з
неповнолітніми матерями.
Соціально
– педагогічна характеристика сучасного села
(на прикладі Талалаївського, Срібнянського
районів).
Важливу
роль у житті українського народу відіграє село як єдиний соціально-економічний,
територіальний комплекс, який включає в себе: сільське населення, сукупність
відносин, пов′заних з його життєдіяльністю, територію та матеріальні об′єкти,
які розміщуються у цій місцевості.
Однак
на сьогодні, за рівнем свого розвитку, українське село залишається мало
привабливим для проживання. Катастрофічний стан соціально-культурної
інфраструктури села, соціальна незайнятість сільського населення спричиняють
нівелювання сімейних цінностей, формування безвідповідального батьківства,
вживання алкоголю, наркотиків, повна незайнятість молоді, безвідповідальність
за наслідки своїх вчинків.
Нині
в аграрному секторі України відбуваються складні економічні та соціальні
перетворення, тому питання соціальної підтримки та допомоги молоді, яка
проживає в сільській місцевості, потребують особливої уваги з боку держави.
Кризова
ситуація, що склалася в Україні протягом останніх років, низька матеріальна
забезпеченість більшості населення, нестабільність суспільного виробництва,
безробіття суттєво впливають на життєдіяльність села.
Усі
негаразди негативно позначаються на демографічній ситуації, послаблюють
інфраструктуру охорони здоров′я, створюють багато проблем в освіті, культурі,
працевлаштуванні.
Станом
на 1 січня 2008 р. чисельність населення України становила 46 млн 372,7 тис.
осіб, а кількість сільського населення дорівнювала 14 млн 703,9 тис. осіб, що
складає 31,7 %. В усіх регіонах України в сільських населених пунктах
відбувається процес депопуляції. Оскільки в селах молоді люди не можуть реалізувати себе як повноцінні
особистості.
У
порівнянні з іншими віковими групами молодь більше схильна до виїзду з села у
місто, оскільки у сучасному селі важко реалізувати свій творчий та
інтелектуальний потенціал. Внаслідок цього спостерігається
процес старіння сільського населення. Тільки 52% сіл мають загальноосвітні
школи, лише у 38% є дитячі дошкільні установи, 33% сіл не мають клубів і
бібліотек, 77% – спортивних залів, 62% – спортивних майданчиків, у 5% сіл
відсутнє кінодемонстаційне устаткування.
Віддаленість
багатьох населених пунктів від районних центрів та нестабільність зв′язків з
ними, відсутність у селах відповідальних за організацію роботи з молоддю, а
також фахівців-психологів, сексопатологів, психотерапевтів тощо, скорочення
мережі учбових та позашкільних закладів, недостатність культурно-просвітницьких
центрів, неможливість реалізувати себе як спеціалістів через відсутність роботи
за фахом – ці та багато інших причин зумовлюють специфіку роботи центрів
соціальних служб для молоді.
Переважна
більшість з них реалізують програми, які сприяють соціалізації, соціальній
адаптації і самореалізації молоді, що проживає в сільській місцевості.
Молодь
– це майбутнє України і від того якою вона є залежатиме, яким буде українське
суспільство завтра. Станом на листопад місяць 2005 року з 15 млн. молодих людей
4,3 млн. проживають у сільській місцевості.
І причин для цього більше, ніж достатньо. Зокрема
це те, що в селах відбувається скорочення кількості шкіл, більшість підлітків
не знають, куди себе подіти. Єдиним заняттям для них є пошук алкоголю, потреба
нових відчуттів, пошук пригод. В селах спостерігається моральна деградація
серед більшої частини підлітків, відсутність чіткої мети в житті.
Дуже часто можна спостерігати ситуацію, коли
батьки, щоб утримувати сім′ю на належному матеріальному рівні, забувають про
моральне виховання своїх дітей, про духовне спілкування з ними, адже працюють у
великих містах, де змогли знайти роботу. Причиною для цього є проблема масового
безробіття у сільській місцевості. Батьків, що працюють у містах, діти бачать
лише кілька разів на місяць (це у кращому випадку). Вихованням дітей такі
батьки не займаються. А всю відповідальність перекладають на плечі вчителів,
педагогів. І в разі проблем з дитиною шукають когось винного у ситуації, не задумуючись
над тим, що у ситуації винні саме вони, батьки.
Внаслідок безробіття значна частина сільського
населення страждає від алкоголізму. Дорослі так вирішують свої проблеми, не
задумуючись про наслідки такого вирішення. А наслідки є досить вагомими, проте
зі знаком мінус. Адже діти залишаються представлені самі собі, без нагляду
старших. Звідси випливає соціально-педагогічна занедбаність. І як наслідок –
важкі діти, на яких потім жаліються батьки.
Крім того, діти, батьки яких працюють поза
територією села, звикають до самостійного життя, вирішення своїх проблем. Вони
замикаються в собі, можуть розмовляти тільки зі своїми однолітками.
До того ж, село завжди було носієм народних
традицій. Проте зараз ці традиції дуже швидко забуваються. На зміну їм приходять
нові правила поведінки, спілкування, нові цінності. Хоча не завжди ці цінності стають відповідними замінниками минулого.
Необхідно зазначити, що сільська сім′я, з одного боку, характеризується
значним виховним потенціалом і водночас низьким рівнем його застосування на
практиці. Це пояснюється як соціальними (виїзд батьків у пошуках роботи через
неможливість знайти її за місцем проживання, брак часу на виховання та ін.),
так і педагогічними причинами (недостатня готовність сільських сімей до
виконання виховної функції).
Також можна виокремити негативну тенденцію,
притаманну сільській місцевості, – низьку обізнаність як окремої сім′ї так і в
цілому сільської громади щодо вирішення різних соціальних питань. На відміну
від жителів міст, для жителів сільської місцевості менш доступні якісні
соціальні послуги та можливості проведення змістовного дозвілля і відпочинку.
Слабкість соціальної інфраструктури села,
обмеженість чи відсутність закладів освітнього та культурно - дозвіллєвого
спрямування провокує поширення негативних проявів у поведінці сільських дітей і
підлітків, нівелювання їх морально-етичних цінностей, негативно впливає на
процес їх соціалізації.
Вивчення та аналіз причин і факторів появи
неповнолітнього
материнства як
явища в Чернігівській області
В Чернігівській області явище
неповнолітнього материнства також зустрічається все частіше. Зокрема в 2008
році наймолодшою мамою в нашій області стала 14-річна дівчина, а ще дві
народили у віці 15 років.
В ході дипломного дослідження ми
вивчали роботу районних центрів соціальних служб з неповнолітніми матерями.
В
Чернігівській області діє 25 районних центри соціальних служб для сім′ї, дітей
та молоді. Як показало дослідження жоден з них цілеспрямовано не займається
проблемами неповнолітніх матерів безпосередньо.
За
останні півроку 2013 року в Чернігівській області виявлено дві неповнолітні
мами – в Талалаївському районі. Обидві
мами відмовлятись від своїх дітей не збираються. І проблема в тому, що існує
така думка: якщо дівчині виповнилося 18 років, то всі її проблеми зникають самі
по собі. Але це не так.
Крім
того, є дані, що в одній із шкіл Срібнянського району щороку з′являються
неповнолітні матері. Проте в районному ЦСССДМ про це нічого не відомо. А це
свідчить про повне нейтральне ставлення до проблеми неповнолітнього
материнства. Не проведено жодного заходу, що повністю спрямовувався б на
неповнолітніх матерів.
У Талалаївському районному центрі
соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді облік неповнолітніх матерів не
ведеться взагалі. В сільській місцевості такого обліку також ніхто не веде.
Хоча це прямий обов′язок фельдшерів на місцях повідомляти про випадки раннього
материнства.
Ніхто не перевіряє умов, в яких
знаходяться неповнолітні матері. Коли я хотів поспілкуватися з даною категорією
клієнтів соціальних служб, нам цього не дозволили, посилаючись на те, що
дівчата перебувають у благополучних сім′ях.
І це стосується не лише Талалаївського
РЦСССДМ, а всіх центрів даного спрямування по Чернігівській області. Жоден
центр не ставить перед собою завдання працювати над проблемами неповнолітніх
матерів.
Проте,
все ж можна виокремити і певні зрушення в сторону вирішення проблеми неповнолітнього
материнства. За 2013 рік у Чернігівській області по запобіганню небажаній вагітності та засобах контрацепції надано
2815 індивідуальних послуг, 275 групових послуг.
Зросла чисельність
звернень за проблематикою, яка в більшості випадків передбачає
індивідуальне консультування: запобігання небажаній вагітності, засоби
контрацепції, профілактика абортів, планування сім'ї, підготовка до відповідального
батьківства, підготовка до сімейного життя. Відсотковий
розподіл наданих послуг за проблематикою подано на діаграмі .
Діаграма 1
Крім
того проводяться заходи, які все ж деякою мірою стосуються проблеми
неповнолітнього материнства. Хоча вони спрямовані на профілактику явища.
РЦСССДМ проводять акції щодо попередження поширення ВІЛ/ СНІДу, в яких піднімаються
питання контрацепції.
Тому
мені стало цікаво, які ж причини появи неповнолітніх матерів в Чернігівській
області та як до цієї проблеми ставляться учні сільських шкіл. Для цього я
розробив анкету «Ставлення старшокласників до явища ранньої вагітності та
неповнолітнього материнства», яку провів серед учениць та учнів 9 – 11 класів
Довгалівської ЗОШ І – ІІІ ст. Талалаївського району.
Анкета
складається з 17 питань, що включають найрізноманітніші сторони життя
підлітків. В анкетуванні взяли участь 16 опитаних. Це були дівчата віком від 13
до 17 років. Хлопці не були залучені до проведення анкетування, оскільки при
проведенні пілотажного анкетування, виявилося, що хлопці неготові до
обговорення даної проблеми. Тому було прийняте рішення не залучати хлопців до
опитування.
Результати
анкетування виявилися досить цікавими. 70% опитаних вважають себе дорослими та
самостійними людьми не в повній мірі, 28% відповіли, що не вважають себе
дорослими та самостійними. І лише 2% (а це лише 1 опитана) вважають себе
повністю дорослими та
самостійними людьми.
Діаграма 2.
Але під дорослістю та самостійністю вони
розуміють те, що вони не звітують перед батьками, вирішують свої проблеми та
живуть на власний розсуд.
На
запитання «Чи потребуєте Ви підтримки з боку батьків та інших дорослих» 57%
відповіли інколи. Проте
уже 28% опитаних зізналися, що потребують підтримки з боку дорослих досить
часто, 13% потребують підтримки постійно. Одна опитана не відповіла на дане
питання.
Діаграма 3.
Для
з′ясування постійності кола спілкування підлітків ми поставили їм запитання про
їхнє коло спілкування. 89% відповіли, що у них є постійне коло спілкування. 7%
опитаних не мають постійного кола спілкування. Дві опитувані не відповіли (а це 4%).
Діаграма 4
Наступні питання були спрямовані на те,
щоб виявити, чи знайомі підлітки з випадками неповнолітнього материнства та
з′ясувати їх ставлення до даного явища.
Отже,
на запитання, «Як Ви розумієте поняття «неповнолітнє материнство» не відповіли
15% опитаних, тобто 7 чоловік. А от відповіді були найрізноманітніші. Для
прикладу наведемо кілька відповідей: «дитина народжує дитину ще не в
повнолітньому віці; дитина має своїх дітей і при цьому вона не є самостійною;
коли дівчина має наслідки після раннього статевого контакту і внаслідок цього
дівчина вагітніє; коли дівчина ще не досягла того віку, щоб ставати матір′ю». Були
і відповіді, у яких дівчата давали свою власну оцінку щодо проблеми
неповнолітніх матерів. Для прикладу: «для мене це не прийнятно. Потрібно
здобути освіту.
Здобути
місце в житті; коли дівчина в ранньому віці стає матір′ю і що шкодить її
здоров′ю. Я взагалі відношусь до цього негативно; неправильно; це просто життя
буде спустошене; я вважаю це не правильно; материнство юною матір′ю, яка не
розуміє повну відповідальність перед дитиною». Дані відповіді свідчать про певну дорослість наших дітей, що інколи не є
притаманним для деяких дорослих.
Нам
стало цікаво, наскільки поширеним є неповнолітнє материнство в підлітковому
середовищі. Тому наступне питання ми поставили стосовно того, чи знають
підлітки випадки раннього материнства. 54% опитаних
відповіли,
що знають про такі випадки. 46% не знають про такі випадки.
Діаграма
5
Наступі
запитання були спрямовані на виявлення ставлення старшокласників до
неповнолітніх матерів.
На
запитання «Якби Ви дізналися, що у вашому оточенні є вагітна дівчина, то Ви б…»
було дано чотири варіанти відповідей. 80% обрали перший варіант (віднеслись із
розумінням, надали б моральну допомогу); 7% ніяк не відреагували б, 13% обрали
свій варіант. Серед таких варіантів можна виокремити наступні: «вона сама
вирішує свою долю; не змінила б свого ставлення; дружила б, але для мене це не
правильно».
На
запитання «Як Ви ставитесь до відмови неповнолітніми матерями від своїх дітей?»
72% відповіли «розумію, але засуджую». Змушує задуматись над проблемою той
факт, що 9% не цікавляться даним явищем. А 2% зробили б так само. Свій варіант
надали 15% опитаних. Нас вразила своєю логікою одна з відповідей: «батьки
записали б цю дитину на себе і вона могла бути моєю сестрою». А це свідчить про
небажання відповідати за свої вчинки. Проте не всі такої думки. Вселяє надію у
краще майбутнє те, що все ж таки були відповіді, що засуджують відмову від
своїх дітей.
Серед
опитаних 9% зізналися, що вже мали статеві стосунки. Причому одна з опитаних
почала своє статеве життя з 13 років, дві – з 16 років. Не відповіли на дане
питання 2% опитаних. Причиною може бути страх перед розголошенням інформації.
Цікавим виявилось те, що хоча дівчата і негативно
ставляться до абортів (76% опитаних), але 33% опитаних відповіли, що у разі
вагітності зробили б аборт. Хоча лише 15% опитаних ставляться до абортів
позитивно.
А це свідчить про несформованість
чіткого ставлення до проблеми. Проте жодна з опитаних аборт ще не робила.
Будемо надіятись, що цього і не станеться в подальшому.
65% залишили б дитину у себе, 2% - відмовилися б від дитини. Можливо причиною
того, що дівчина відмовилася б від своєї дитини є те, що між батьками і дітьми
немає взаєморозуміння. Крім цього батьки ще не перейшли від радянського способу
мислення до сучасного, який відповідає сучасній ситуації розвитку нашого
суспільства.
На запитання «Які засоби
контрацепції Ви знаєте?» 65% опитаних назвали презервативи, 41% - таблетки,
інші – 15%, ніякі – 35%. Отже, можна зробити висновок, що залишається великий
відсоток тих, хто ще не має інформації про засоби контрацепції. А це, в свою
чергу, великий відсоток потенційних неповнолітніх матерів.
Як уже зазначалося
раніше, великою проблемою є те, що батьки не розмовляють зі своїми дітьми про
статеве життя. На запитання «Чи розмовляєте Ви зі своїми батьками та з іншими
дорослими про ведення статевого життя та контрацептиви?» 43% опитаних відповіли
негативно.
Проте на наступне питання
(«Чи хотіли б Ви більше спілкуватися зі своїми батьками та з іншими дорослими
про ведення статевого життя?») 63% не хочуть спілкуватися зі своїми батьками на
дану тему. Лише 26% хотіли б більше спілкуватися з батьками про статеве життя.
На запитання «Чи хотіли б
Ви більше дізнатися про те, як правильно вести своє статеве життя?» 74%
опитаних відповіли позитивно. А 20% вважають, що у них достатньо знань з даної
теми, тому не хочуть отримувати додаткову інформацію.
Останнім питанням у
анкеті було «Чи є дана проблема для Вас цікавою?». 46% опитаних вважають
проблему неповнолітнього материнства цікавою для себе, 11% не цікавить дана
проблема. А 20% не відповіли на запитання можливо тому, що вони не усвідомлюють
масштабів даного явища в сучасному суспільстві.
Отже, проаналізувавши
дані анкетування, можна зробити такі висновки.
Основною причиною появи
неповнолітнього материнства як явища в Чернігівській області є неосвідченість
підлітків щодо питань ведення статевого життя. Основою для цього, в свою чергу,
є небажання дорослих, а внаслідок цього і дітей, розмовляти на тему статевого
виховання. Крім того в ході спілкування з підлітками виявилося, що вони не
довіряють дорослим. І що найцікавіше, навіть психологові та соціальному
педагогу їхньої школи.
Ще однією причиною для
появи неповнолітніх матерів є відсутність статевої освіти в школі, негативне
ставлення вчителів до дітей, що піднімають питання сексуальної просвіти. А тому
для підвищення ефективності діяльності, паралельно з підлітками, роботу
необхідно проводити і з батьками.
Право
дитини на освіту (ст. 28);