середа, 16 березня 2016 р.

Теоретичні відомості до вивчення модуля "Футбол"

Історія британського футболу
        Сімсот років тому на Британських островах  футбол був улюбленою грою, в нього грали захоплено та повсюди. Певного місця для змагань не було, на вулицях і майданах стихійно гуртувалися готові до змагання групи. У ранньому британському футболі глядачів не було взагалі. Усі хотіли бути учасниками, щоб особисто брати участь у гарячих подіях. Досить часто траплялися бійки, тому що застережних правил не було. Звісно, що після таких масових «змагань» було чимало скалічених.
Незважаючи на це, гру дуже любив простий люд. Проте на початку XIV ст. футбол в Англії зазнав перших жорстоких репресій та суворих заборон. Так, у 1314 р. англійський монарх Едуард  ІІ у грізному едикті суворо заборонив футбол у столиці, убачаючи в ньому нікому не потрібне, шкідливе для громадян і порядку в місті «біснування з м’ячем». («А що у граді нашому чиниться багато неладу через гру у м’яч великий, яка вже є сама собою злом найбільшим, противним богові, то ми наказуємо та забороняємо іменем короля під страхом тюремного покарання у футбол грати»).
Саме у цьому наказі Едуарда  ІІ уперше у юридичному документі вжито слово «футбол» як офіційну назву означеної гри (англ.. «фут» – нога, стопа, «бол» – куля, м’яч ).
Вочевидь, такий грізний королівський наказ не набув потрібної чинності, тому що через 35 років уже Едуард  ІІІ знову заборонив цю гру, як таку, що підриває військову міць Англії, оскільки відволікає молодь від таких благородних і важливих занять, як стрільба з лука. Яків  ІІІ також переслідував футбол, зневірившись у дієвості наказів і заборон, він вжив рішучих заходів і віддав наказ своїй озброєній охороні розганяти городян, які грають у футбол. Річард  ІІ, Генріх ІV і Генріх VІІІ запроваджували за гру у футбол тілесні покарання і навіть смертну кару.
Унаслідок цього масовий середньовічний британський футбол був вигнаний із міст. Спочатку він перемістився на пустирища, оскільки простий люд любив цю гру та стійко чинив опір заборонам. Згодом доросле населення, побоюючись жорстоких репресій, припинило грати у футбол. Тільки галасливі ватаги хлопчаків, незважаючи ні на що, ганяли м’яча, що був зшитий із заячої або овечої шкіри і набитий ганчір’ям.
У XVII ст. період масового, неорганізованого футболу в Англії остаточно завершився. Його змінив футбол організований, або регламентований правилами. У XIX ст. він дістав особливо великого поширення  в коледжах країни.
До XIX ст. вироблялись певні футбольні правила, яких необхідно було дотримуватися гравцям. Отже, футбол почав походити на сучасну гру. Однак, деякі з перших правил не можна сьогодні читати без усмішки. Так, у збірнику правил 1846 р. було записано, що всі матчі, у яких не відкрито рахунок, мають тривати не більше 3 дні.
      У 1871 р. в Англії було проведено перший чемпіонат із футболу. Щоправда в ньому брали участь лише кілька команд, які представляли Кембриджський університет. Саме від цієї дати започаткував історію сучасний футбол. 26 жовтня 1863 р. у лондонському пабі «Фрімасон Таверн» зібралися керівники англійських команд, щоб організувати першу футбольну асоціацію. Вона почала свою діяльність із того, що реформувала футбольні правила.
Лише через багато років було «узаконено», наприклад, сітки на футбольних воротах, 11 – метровий удар і навіть… футбольного арбітра. До того часу всі суперечки розв’язували капітани команд. У 1875 р. на полі з’явилися судді. Спочатку їх було двоє, а третій, головний, обирався на узвишшя і стежив за грою здаля. Двоє польових суддів зверталися до нього тільки у тому разі, якщо у них самих виникали спірні моменти. У цю мить головний суддя зупиняв матч… дзвіночком. Спеціальний суддівський свисток було запроваджено пізніше. Утім, правила дотепер  змінюються  –  футбол не залишається на місці.



Поширення футболу
Футбол за англійськими правилами швидко поширився по всьому світу. Значну роль відіграли в ньому англійські моряки, які влаштовували «показові матчі» на стоянках у далеких портах. Незабаром футбольні команди з’явились не тільки в Європі, але й у Південній Америці. У Бразилії, як відомо, футбол став чи не популярнішим, ніж у самій Англії.
21 травня 1904 р. у Парижі засновано Міжнародну федерацію футболу (ФІФА).
Перший Чемпіонат світу відбувся в Уругваї в 1930 році.

Становлення вітчизняного футболу
Набуваючи популярності у країнах Європи, футбол не міг обійти стороною таку велику державу як Росія. Сюди він дістався в 70-ті роки XIX ст. Організаторами перших футбольних зустрічей у Росії стали англійські робітники концесійних підприємств. Вони заснували в столиці Росії – Петербурзі перші футбольні клуби, що називались: «Невка», «Нева», «Невський», «Вікторія», після чого виникли клуби у Харкові, Одесі та інших містах. Офіційною датою народження вітчизняного футболу вважають вересень 1898 р. – саме тоді в Петербурзі на плацу кадетського корпусу відбувся перший футбольний матч. У 1899 р. відбулися перші футбольні матчі в Одесі, у 1900 р. – у Києві, у 1901 р. – у Москві.
1911 р. в історії вітчизняного футболу відомий тим, що був організований Усеросійський футбольний союз. А вже у 1912 р. до його складу входили ліги Петербурга, Москви, Одеси, Харкова, Твері, Севастополя та Миколаєва. До кінця 1912 р. цей союз об’єднував 52 клуба. У цьому самому році Росія стала членом Міжнародної федерації футболу.
Активно розвиватися футбол почав після 1917р., коли спорт став предметом державної турботи. Важливим у літописі вітчизняного футболу був 1936 р., коли розпочалися найпопулярніші в нашій країні змагання – розіграш першості та кубку СРСР серед клубних команд.
Великий успіх радянський клубний футбол здобув у 1975 р. команда «Динамо» (Київ) перемогла у фіналі кубка володарів кубків європейських країн угорський «Ферепцварош» і завоювала цей трофей.
За часів СРСР три українських клуби 16 разів ставали чемпіонами Радянського Союзу. Часто на базі київського «Динамо» створювались збірні команди СРСР, які грали на світових чемпіонатах 1982, 1986 і 1990 рр. Гравці київського «Динамо» двічі – у 1975 і 1986 рр. перемагали в Кубку володарів кубків, а в 1975р. вибороли Суперкубок УЄФА. Добре відомі в світі українські футбольні зірки, такі як О. Блохін, І. Бєланов, А. Шевченко – володарі призу найкращого футболіста Європи «Золотий м’яч».
Нова хвиля інтересу до футболу збіглася з підготовкою України до фінального турніру ЄВРО – 2012. Причому розвивається не тільки професійний, але й масовий дитячо-юнацький спорт. Зокрема, «Турнір 1000 команд» офіційно визнаний УЄФА одним найбільших в Європі, що зіграв свою роль у присвоєнні нашій країні найвищого рейтингу в межах «Хартії масового футболу».


ТЕСТИ
1. Батьківщиною футболу вважають:
а)  Англію;
б)  Китай;
в)  Єгипет;
г)  Грецію.
2. Першу футбольну асоціацію та перші правила було створено:
а)  у 1863 р.;
б)  у 1861 р.;
в)  у 1903 р.;
г) у 1905 р.
3. У грі в футбол беруть участь дві команди у кількості:
а)  17 осіб;
б)  12 осіб;
в)  11 осіб;
г)    9 осіб.
4. Футбольний матч судить бригада у складі:
а)  двох арбітрів;
б)  трьох арбітрів;
в)  п’ятьох арбітрів;
г)  одного арбітра.
5. Фінти – це:
а)  підкидання м’яча поперемінно правою та лівою ногою;
б)  зупинка м’яча грудьми;
в)  обманливі рухи тулубом, руками та ногами;
г)  удари м’яча головою.
6. ФІФА (Міжнародна федерація футбольних асоціацій) була створена:
а)  у 1904 р.;
б)  у 1900 р.;
в)  у 1895 р.;
г)  у 1901 р.
7. Першим чемпіоном України в 1921 р. стала збірна команда:
а)  Києва;
б)  Донецька;
в)  Харкова;
г)  Одеси.
8. У давніх римлян гра в футбол називалася:
а)  футбол;
б)  гарпастум;
в)  комері;
г)  буфпален.

9. Перший чемпіонат світу з футболу відбувся:
а)  в Англії;
б)  в СРСР;
в)  в Уругваї;
г)  в Німеччині.
10. Наймасовіші дитячі футбольні змагання в Європі – це:
а)  «Турнір 1000 команд»;
б)  «Шкіряний м’яч»;
в)  «Через футбол до здоров’я»;
г)  «Козацьке коло».
11. Команда «Динамо» (Київ) стала переможцем Суперкубка УЄФА:
а)  у 1965 р.;
б)  у 1975 р.;
в)  у 1980 р.;
г)  у 1986 р.
12. Слово «футбол» (утворене з двох слів «фут» - нога, стопа та «бол» - куля,
       м’яч):
 а)  мексиканського походження;
б)  італійського походження;
в)  німецького походження;
г)  англійського походження.


«Ключ»  до правильних відповідей


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
А
+
+


+
+



+


Б



+


+
+


+

В


+





+



Г











+







Немає коментарів:

Дописати коментар