Неповнолітнє материнство

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації

Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Імені К.Д. Ушинського

Тема: Творча Соціально-педагогічна робота

з неповнолітніми матерями в умовах села

Виконав слухач курсів

Підвищення кваліфікації

Лисенко Володимир Григорович

вчитель фізичної культури

Довгалівська ЗОШ І – ІІІ ст…

Талалаївського району Чернігівської області

Термін курсів: з 02.12. по 20.12.2013 р.

Науковий керівник:

Чернігів

2013 рік

Зміст

Вступ….…………………………………………………………………..3 - 6

Розділ І. Неповнолітнє материнство як проблема сучасного

суспільства………………………………………………………………6 - 22

1.1. Неповнолітнє материнство як соціальне явище та наукове

поняття…………………………………………………………………. 6 - 14

1.2. Сучасна практика соціально-педагогічної роботи з

неповнолітніми матерями (зарубіжний та вітчизняний досвід)……14- 18

1.3. Правові засади соціально-педагогічної роботи з

неповнолітніми матерями……….…………………………………….18 - 22

Розділ ІІ. Соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми матерями в Чернігівській області………………………………….........................22 - 36

2.1. Соціально- педагогічна характеристика сучасного села (на прикладі Талалаївського та Срібнянського районів)………………………….22 - 25

2.2. Вивчення та аналіз причин і факторів появи неповнолітнього материнства як явища в Чернігівській області….…………………...25 - 32

2.3. Програма роботи мобільного консультативного пункту з неповнолітніми матерями та їх родинами……..…………………….32 - 36

Висновки………………………………………………………………36 - 40

Література…………………………………………………………….41 - 45

Додатки……………………………………………………………..…46 - 57

Вступ

За останні кілька років в засобах масової інформації все частіше і частіше почали з'являтись повідомлення про неповнолітніх матерів. Так, наприклад, на телеканалі “1+1” був створений проект “Поки батьки не бачать”, де піднімалась дана проблема, а в Чернігівському обласному щотижневику “Гарт” № 13(2401) від 27 березня 2009 року була опублікована стаття “Мама-десятикласниця”.

Про актуальність проблеми свідчить така всесвітня статистика: щороку стають батьками й матерями 15 мільйонів підлітків світу [7]. В Україні в 2004 році народили більш як 9 тисяч неповнолітніх дівчат. Причому наймолодшій породіллі ледь виповнилося 11 років. Майже кожна четверта породілля – сама ще дитина, а в кожному десятому випадку вона не може до ладу пояснити, хто є батьком немовляти [31].

В 2002 році 137 дітей народилися в мам, яким не виповнилося і п’ятнадцяти років, понад 55 тисяч новонароджених мали матерів у віці від 15 до 19 років (дані Держкомстату України на 1 січня 2003 року) [20].

За даними Інституту соцопитування, 13,6% підлітків у віці 15 – 18 років живуть регулярним статевим життям. З 13 років – 9,7%, із 14-15 – 30,9%; 7 із 10 жінок, що почали статеве життя до 14 років, зізналися, що зробили це з примусу. У перший місяць знайомства в інтимні стосунки вступають 20% підлітків [20].

Наймолодшою мамою в Україні стала 11-річна жителька села Кочубеїв на Хмельниччині. У 2004 році мамою стала 13-річна жителька села Капустяни на Вінниччині. Вона народила здорову дівчинку. В 2007 р. дівчинку народила 14-річна школярка з одного із сіл Дубненського району на Рівненщині.

Крім цього для повного розуміння проблеми необхідно звернути увагу на такі тривожні факти:

l сорок відсотків дівчат вагітніє до 20 років;

l близько 40 відсотків юних матерів мають вік менше 18-и років;

l діти юних батьків частіше страждають від жорстокого поводження і недбалого ставлення, ніж діти більш зрілих батьків;

l лише 4 із 10 матерів, яким ще немає 18 років, закінчують середню школу;

l близько 80 % хлопців не одружуються з юними матерями своїх дітей;

l зі шлюбів, укладених через те, що дівчина завагітніла, зберігається лише 30%. Шлюби в підлітковому віці вдвічі частіше закінчуються розлученням, ніж ті шлюби, коли жінка виходить заміж щонайменше у 25 років;

l існує більша імовірність, що доньки матерів-підлітків теж завагітніють у юному віці [29].

Явище неповнолітнього материнства є характерним не лише для України, але і для розвинених країн світу. Для прикладу в Росії за статистичними даними збільшується число дітей, народжених дівчатами у віці 14 – 17 років. 2000 року майже третина дітей (удвічі більше ніж 10 років тому) були народжені незаміжніми матерями. Такого не було з часів Другої світової війни. Більше 40% цих дітей народжені підлітками. («Московтайм» за 29 листопада 2001 року).

В Австралії за твердженням австралійської «Асоціації родини», щороку 20 дівчаток-підлітків з тисячі народжують дітей [2].

В США щодня вагітніє 2700 дівчат, яку не досягли 20-літнього віку. У США на підлітків до 18 років припадає лише 13% вагітності. Хоча в загальному рівень підліткової вагітності нещодавно знизився, все ж до 20-літнього віку 40% дівчат вагітніють щонайменше один раз. («Що відбулося з дітьми? Проблема підліткової вагітності у США», 1997 рік) [3].

У 1998 році в державних медичних установах Бразилії 698 439 дівчат віком до 19 років народили дитину. 31 857 з цих дівчат були у віці 10 - 14 років, а це, безперечно, надто юний вік, аби стати мамою. («Фолья ді Сан-Паулу» за 25 серпня 1999 року).

В Англії 1997 року завагітніло майже 90 000 підлітків. Приблизно 60 відсотків з цих дівчат (56 000) народили дитину, і 90 відсотків таких дітей

(близько 50 000) народжені незаміжніми матерями. («Неповні сім'ї»,

2002 рік)

3 1998 року у Малайзії зросла кількість позашлюбних дітей. Більшість з них народжені дівчатами старшого підліткового віку. («Нью стрейтс тайм. Менеджмент тайм» за 1 квітня 2002 року).

Отже, статистика свідчить про значне зростання неповнолітнього материнства. Однак, у наукових працях дана проблема ще не знайшла широкого висвітлення. Явище раннього материнства розглядається І. Катковою, Л. Вілкінс, Д. Грейданус, О. Фролова, В. Орел, О. Брюхіна.

У зв′язку з актуальністю зазначеної проблеми та її недостатньою науково-методичною розробленістю, ми обрали тему: Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми матерями в умовах села.

Об'єкт дослідження: соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю.

Предмет: соціально-педагогічна робота з неповнолітніми матерями та учнівською молоддю в умовах сільського соціуму.

Мета: Дослідити особливості соціально-педагогічної діяльності з неповнолітніми матерями на базі районного ЦСССДМ та з′ясувати можливості мобільного консультативного пункту у наданні допомоги неповнолітнім матерям та здійсненні профілактичної роботи з сільською молоддю щодо раннього материнства.

Завдання: 1) проаналізувати стан досліджуваної проблеми;

2) з′ясувати причини появи та стан поширення даного явища у світі, Україні та в Чернігівській області зокрема;

3) вивчити зарубіжний та вітчизняний досвід роботи з неповнолітніми матерями;

4) провести вивчення ознайомленості підлітків сільських шкіл з даною проблемою;

5) розробити програму діяльності мобільного консультативного пункту районного ЦСССДМ з сільською молоддю та їх родинами.

В ході нашого дослідження ми використовували наступні методи:

- теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння;

- емпіричні: бесіда, анкетування, вивчення досвіду роботи, первинної документації.

Наукове значення роботи полягає в уточненні поняття «неповнолітнє материнство», класифікації причин та факторів явища неповнолітнього материнства, а також аналізі поширеності проблеми в Чернігівській області.

Практичне значення роботи полягає у розробці програми роботи мобільного консультативного пункту для неповнолітніх матерів та їх родин, а також матеріали магістерської роботи можуть бути використані при підготовці майбутніх соціальних педагогів та у роботі ЦСССДМ.

Розділ 1. Неповнолітнє материнство як проблема сучасного суспільства

1.1. Неповнолітнє материнство як соціальне явище та наукове поняття

В наш час явище, коли дівчина, що народила, не досягла повноліття, називається “неповнолітнє материнство”, “раннє материнство”.

Материнство – біологічне і соціальне ставлення матері до дитини (дітей). Біологічне відношення визначається походженням дитини від матері (кровною спорідненістю). Воно пов'язане з виконанням жінкою репродуктивної функції і є основою для юридичного встановлення материнства. Біологічне і юридичне Материнства можуть не співпадати (наприклад, при усиновленні або у разі "численного материнства" в традиційних племінних або малорозвинених аграрно-промислових суспільствах). Материнство, будучи складовою частиною соціального інституту батьківства, впливає на функціонування сім'ї як малої соціально-психологічної групи. Основні функції Материнства - репродуктивна і виховна.

Перша функція іноді визначається термінами "прокреативна",

"генеративна", і її зміст включає значення другої функції (догляд за дітьми, їх

виховання і навчання).

Материнство (разом з батьківством) найбільш повно задовольняє сенсорні, когнітивні, емоційні соціальні потреби дитини, забезпечує її поступове включення до системи соціальних відносин, полегшує засвоєння соціальних ролей. Значення Материнства як інституту виховання змінюється в залежності від соціально-економічних і інших умов розвитку суспільства (від виключно суспільного до домашнього виховання). Материнство як соціальний інститут займає досить велике місце в діяльності соціальних працівників, різних соціальних служб сучасного суспільства [49].

Проте в жодному словнику немає визначення поняття «неповнолітнє материнство». А це свідчить про недостатню вивченість даного явища, оскільки проблема юних матерів почала підніматися лише в останні роки, з набуттям Україною незалежності.

Термін “раннє материнство” був запропонований І. В. Катковою в роботі “Медико-соціальні проблеми раннього материнства: програма соціальної роботи з неповнолітніми матерями” (1992). “Раннє” у даному випадку описує ранній вік матерів.

Щодо вікових меж “раннього материнства”, то фахівці висловлюють різні точки зору на цю проблему. Так, Л. Вілкінс, який досліджував розвиток дівчат з конституціональним типом раннього статевого розвитку, вважає, що раннє материнство може починатись навіть у 5 років [4, 13]. Верхня межа, на думку Д. Грейданус, – це 21 рік [4, 23].

І. П. Каткова зазначає, що проблема ранньої вагітності повинна розглядатись серед дівчат, віком від 10 до 19 років. При цьому нижня межа обумовлена віком початку статевого дозрівання і появою вторинних статевих ознак. О. Г. Фролова пропонує вважати за верхню межу раннього материнства 20 років [1, 47]. В. І. Орел і О. В. Брюхіна зазначають, що раннє материнство обмежується 17-річними, тому що в законодавстві Росії і України саме з цього моменту фіксується так званий “шлюбний вік”.

В Росії в демографічних звітах є графа «жінки, що народили у віці до 20 років», соціальна категорія «неповнолітня мати» не вживається [62].

В літературі поруч із поняттями «неповнолітня мати», «раннє материнство» в якості синоніма вживається поняття «юна мати».

У своєму дослідженні ми спираємось на термін «неповнолітні матері», під яким розуміємо вікові (не досягли 18 років) та відповідні соціальні особливості досліджуваної групи матерів. Поняття «раннє материнство», на нашу думку, більш ширше, так як охоплює (згідно літературних даних) вік жінки до 20 – 21 року.

Які ж причини появи та поширення такого явища як неповнолітнє материнство?

Раніше мати-школярка – це була надзвичайна подія районного і навіть обласного масштабу, а сьогодні нескладно уявити собі за партою вагітну восьмикласницю.

Дорослим важко звикнутися з думкою, що їхні діти виростають швидше за них. Їх юнацький світ – і фізично, і фізіологічно, і соціально-психологічно – виявляється іншим, новим і незвичним для них. Але необхідно дивитися в очі реальності: наше юнацтво переживає справжній сексуальний бум.

На думку Н. Рачинської, не варто поспішати з крайніми оцінками цього явища - “добре” це чи “просто жахливо”, адже все відносно. З одного боку, організм акселератів потребує свого – і це “медичний факт”. Нинішні 15-річні підлітки вищі від своїх ровесників початку ХХ століття на 14, 8 см і на 13 кг важчі. З іншого боку, при несформованих моральних цінностях, відсутності особистої відповідальності за свої вчинки “потреби організму” обертаються елементарною статевою розбещеністю – і це вже факт соціальний [50].

Ще одним фактором є нейтральне ставлення суспільства до поширення проблеми. Раніше випадки неповнолітнього материнства, якщо вони і були, не розповсюджувалися через страх осуду, сорому.

Адже народити дитину в ранньому віці означало стати осоромленим на все

подальше життя. Чого на жаль не спостерігається зараз.

Дослідження психоаналітиків і сімейних психотерапевтів досить виразно говорять про те, що дівчинка іде на сексуальний контакт із чоловіком або в ситуації погроз (часто з боку родичів), або з бажання відчути себе коханою і захищеною, тому що вона не відчуває цього у власній родині. Тобто ранні сексуальні взаємини є своєрідним індикатором порушень у родині дівчинки-підлітка. Аналізуючи явище, О. Митько підкреслює, що раннє сексуальне життя дитини є показником саме емоційних проблем у родині, а не соціальних, тобто зовні родина може здаватися благополучною, респектабельною [36].

Крім вище наведених причин можна також назвати й інші. Зокрема те, що чимало неповнолітніх матерів виходять із неповних та соціально-неблагополучних сімей. Отже, проблеми в сім’ї можуть стати причиною вагітності у підлітковому віці. Дівчатка у таких сім’ях можуть не мати близьких стосунків з матір’ю чи відчувати порожнечу через те, що в них немає батька. Як наслідок, вони починають шукати любов у сторонніх людей.

Ще одна причина підліткової вагітності – зґвалтування. Згодом емоційний біль, завданий такою наругою, може вилитися у бунтівну поведінку. Після цього дівчина може свідомо наражати себе на небезпеку [39].

Інші дівчата можуть постраждати через власну цікавість і самовпевненість. Багато дівчат починають статеве життя лише із цікавості. Проте вони не задумуються над наслідками ранніх статевих стосунків.

За словами соціологів, деякі молоді люди «не знають точно, до чого призводять статеві зносини, внаслідок чого настає вагітність». Дехто з них зовсім не розуміє зв’язку між статевими зносинами і вагітністю [39].

Не на останньому місці перебуває проблема відсутності статевого виховання молоді.

У Франції, аби запобігти вагітності, в шкільних аптечках є контрацептиви, якими може анонімно скористатися кожен тінейджер. У США на уроках сексуального виховання роздають презервативи,

пояснюють для чого вони потрібні і як ними користуватися.

Українські ж учні дізнаються про статеві стосунки між чоловіком та жінкою здебільшого на вулиці, бо соромляться говорити про інтимні речі з батьками, а надто з учителями [14].

Серед опитаних у 2003 році батьків-респондентів лише 58% обговорюють зі своїми дітьми питання статевого розвитку та статевого життя, безпечної сексуальної поведінки. У тому, що далеко не всі батьки зважуються вести бесіди з дітьми на ці теми, чи не основну роль відіграє відсутність необхідних знань у самих батьків (половина всіх опитаних) [48, 25].Деякі з них бояться запитань, на які не зможуть дати відповідь [4]. Крім цієї причини, що ускладнює налагодження статевого виховання у сім'ї, неабияку роль відіграє і неадекватне ставлення батьків до питань обговорення статевого життя, зокрема і їх власна сором'язливість, що також дісталася нам у спадок від епохи сексуальних заборон і породженого ними сприйняття сексуальних бажань і проявів як чогось примітивного і низинного, чого слід соромитись (30%). Десята частина відповідей припадало на варіант “це за мене зроблять інші”, що уособлює собою безвідповідальне ставлення до статевого виховання власних дітей [48, 25]. Щодо самих підлітків, то доволі значна їх частина (особливо молодших) хотіла б отримати інформацію про інтимне життя у родині, переважно від батьків [48, 26].

Мами часто почуваються винними у тому, що сталося, і, можливо, недаремно. Адже майже всі батьки погоджуються, що діти повинні отримувати інформацію про секс та статеве життя, але самі зними про це не говорять. За даними соціологічних опитувань, дівчата обговорюють з матерями питання менструації та вагітності, але вкрай рідко говорять про стосунки з сексуальним партнером [25].

Є різні традиційні уявлення про те, що вагітна жінка – це людина в особливому становищі, яку потрібно оберігати, намагатися виконувати всі її примхи, тому що ображається не тільки вона, але й маленька, залежна від її настрою істота, яка має з’явитися в цей світ.

Але як тільки справа стосується неповнолітньої вагітної, всі оточуючі – родичі, медичні працівники, педагоги, знайомі – дружно забувають про ці традиції. Перша реакція схожа на реакцію на скоєний злочин, злодійство, вживання наркотиків тощо. На нестійку чутливу психіку підлітка спрямовується шквал звинувачень, зміст яких полягає в тому, що вона посміла одержати сексуальне задоволення. Вагітність інтерпретується як покарання за несанкціонований секс, а пологи – як жорстоке покарання за вагітність. Так, у молодої жінки формують уявлення про те, що секс, вагітність, пологи є брудними й карними подіями, які приносять тільки біль і приниження[36].

Зважаючи на таке ставлення, більшість підлітків-дівчат зважуються на аборт. Статистика свідчить, що на одні пологи припадає приблизно 5 абортів [15]. Ще одним показником рівня абортів є такі дані: за останні 2 роки тільки в Дарницькому районі столиці майже 15 тисяч дівчат зробили аборти [14]. В Австралії 24 дівчини з 1 тисячі роблять аборт [25]. В США приблизно 40% дівчат роблять аборт [3].

Проте аборти, як ми знаємо, дуже часто мають страшні наслідки, про які дорослі, що оточують дівчину-підлітка, не думають в той час.

З медичної точки зору доведено, що переривання першої вагітності дуже часто веде до безпліддя, і чим молодша жінка тим більша ймовірність її формування. А проведені штучні пологи, яких часто домагаються батьки, руйнують організм будь-якої жінки, оскільки суттєво порушується природний плин гормональних процесів.

Проведення аборту в усіх жінок викликає почуття провини, що зростає в результаті серйозного гормонального збою, й веде до стану, схожого на легку депресію.

Але в неповнолітньої це почуття значно підсилюється через те, що, як їй пояснили, вона взагалі не мала права вступати в сексуальні відносини.

Виражене зниження самооцінки, почуття власної нікчемності спричинятиме

різні дезадаптаційні форми психологічних захистів, залежно від

особливостей сформованої особистості. Наведемо найпоширеніші з них:

- залежність від психоактивних речовин;

- залежність від сексу;

- виражене підвищення агресивності й схильність до антисоціальних форм поведінки;

- формування пасивно-залежної інфантильної особистості.

На жаль, доводиться спостерігати, що малолітні мами стають на слизький шлях сексуальної розбещеності й інших видів адитивної поведінки. Але це відбувається саме тоді, коли близькі дівчинки сприймають неповнолітню вагітність як злочин, як вирок, що не підлягає оскарженню. Необхідно, щоб рання вагітність стала серйозним життєвим досвідом, а не кінцем життя, як часто інтерпретують цю подію близькі люди [6].

Звичайно, рання вагітність призводить до ранніх примусових шлюбів. До сьогодні деякі батьки намагаються «виправити помилку» дочки, видавши її заміж за батька дитини. Чи треба це робити сьогодні? Згідно з деякими соціологічними дослідженнями, понад 60% таких шлюбів руйнуються протягом першого року існування [5]. Це пояснюється тим, що часто новоспечені молоді родини залишаються без засобів до існування, оскільки не мають фаху і не можуть влаштуватися на роботу [7].

Ще одним шляхом вирішення проблеми є народження дитини.

Але в даному випадку і снує інша сторона медалі.

Більшість неповнолітніх породіль стають матерями-одиначками [7]. За статистикою, із загальної кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (а це майже 100 тисяч), 12 – 15 тисяч дітей – це ті, чиї батьки відмовились від них при народженні. Більшість батьків, які відмовились від своїх дітей – неповнолітні.

Лише минулого року (2007року) українки не забрали із пологових будинків 1200 немовлят. А звідси випливає інша проблема – соціальне сирітство [8].

Якщо ж дівчина все таки вирішила залишити дитину і виховувати її сама, найчастіше вона стикається з опором батьків, їх осуду. Це відбувається з кожною другою вагітною дівчиною. Після пологів їй доводиться жити разом з батьками, фінансово залежати від них [7].

Тому дівчина може вирішити боротися зі своїми проблемами сама. Тоді чимало дівчат потрапляють у тенета бідності. Проте це ще не все. Усі проблеми, котрі доводиться долати матерям-підліткам негативно позначаються на їхніх дітях. У порівнянні з дітьми, які народилися у жінок більш зрілого віку, діти матерів-підлітків зазвичай мають меншу вагу при народженні, більше хворіють у дитинстві [2]. А це ще одна проблема для таких матерів. Справа в тому, що неповнолітні матері, які залишили дитину у себе, дуже рідко отримують належну освіту, необхідну для того, щоб знайти гарну роботу для утримання себе і своєї дитини.

Сучасні батьки зазвичай абсолютно однаково реагують на звістку про вагітність дочки-школярки. Але водночас вони приходять до лікаря, сподіваючись на диво, що вагітність не підтвердиться.

Мабуть, хоч якою б досконалою була державна політика щодо статевого виховання підлітків, абсолютно довірливі стосунки між дитиною та вчителем навряд чи виникнуть. Це привілегія суто батьків. Щасливі діти граються, навчаються і роблять ще безліч речей, які можна робити лише в дитинстві. А забезпечити це щасливе дитинство – справа батьків [4].

Отже, можна виділити такі групи причин явища «неповнолітнє материнство»:

- біосоціальні (явище акселерації);

- соціально-психологічні (порушення емоційного мікроклімату в родині; прагнення бути коханою, захищеною);

- соціальні (ставлення суспільства до раннього материнства; неблагополуччя сім′ї; неповнота сім′ї; зґвалтування);

- психологічні (цікавість, самовпевненість);

- педагогічні (відсутність належного морально-етичного та статевого виховання як у сім′ї, так і у загальноосвітній школі).

Таким чином, проблема неповнолітнього материнства в сучасному суспільстві набуває актуальності і потребує свого подальшого вивчення як в соціальному, так і в соціальному аспектах. Зокрема вимагає уточнення термінологічний апарат, вивчення впливу чинників різних рівнів (від макро- до мікрорівнів) на поширення та попередження зазначеного явища.

1.2. Сучасна практика соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми матерями (зарубіжний та вітчизняний досвід)

Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми матерями в Україні лише набуває свого поширення. Тому, на нашу думку, необхідно звернути увагу на досвід передових країн з даної проблеми.

Цікавим є досвід США. Наведемо приклад технологій з практики соціальної роботи з неповнолітніми матерями.

У США “питома” вага неповнолітніх матерів і вагітних підлітків більше, ніж в Європейських країнах. Так, за даними одного з досліджень, присвяченого освітнім програмам для підлітків з проблем сексуального здоров'я, проведеного в 1999 році, у США щороку вагітніють близько 1 мільйона підлітків, біля половини цих вагітностей закінчується пологами [2], 400 тисяч – штучними абортами і 100 тисяч – викиднями. При цьому 80% ранніх вагітностей незаплановані, а 95% неповнолітніх матерів народжують дитину і виховують її самостійно [2].

На усунення негативних наслідків раннього материнства і вагітностей підлітків ідуть значні ресурси. У США впровадженні соціальні виплати для неповнолітніх матерів.

Проблема раннього материнства досліджується і вирішується на рівні соціальної політики держави. Розробка і впровадження соціальних програм для неповнолітніх матерів здійснюється на локальному рівні, враховуючи економічні, етнічні, соціокультурні особливості регіону.

У практиці соціальної роботи з неповнолітніми матерями застосовуються різні технології. Неповнолітнім матерям та їхнім дітям

надають допомогу як державні соціальні агенства, так і неурядові організації. Різні освітні програми діють при школах, сімейних службах, церквах, медичних установах.

Неповнолітні матері можуть одержати інформацію про можливу допомогу, включаючи соціальні виплати, освітні програми, консультативні послуги. Мами-дівчата можуть продовжити освіту, брати участь в альтернативних навчальних програмах, де поряд з необхідними знаннями здобуваються навички по догляду за дитиною і планування родини; для них створюються можливості для одержання професійної підготовки. Можна також стати учасницею психологічного тренінгу, спрямованого на особистісний саморозвиток, підвищення самооцінки.

У США, як і в інших розвинутих країнах, практикується створення груп самодопомоги. Така технологія дає ефективні результати, оскільки матері-підлітки залучаються до вирішення власних проблем. Завдяки участі в групах самодопомоги неповнолітні матері здобувають комунікативні навички, нові знання шляхом обміну досвідом, зав'язують контакти, допомагають одна одній проводити вихідні дні і відпустки. Як правило, до такої групи входить 12 – 15 учасниць. Вони збираються кілька разів на місяць і обговорюють на зустрічах різні проблеми: виховання дітей, можливості працевлаштування чи продовження навчання, відносини з батьками, залучення батька дитини до її виховання та інше [7].

З народженням дитини в підлітків падає інтерес до життя, до подальшої освіти, саморозвитку. Більшість неповнолітніх матерів відчувають, що з народженням дитини життя зупинилося, потрібно тільки трудитися, забувши про свої мрії, прагнення, сподівання, про професійний і особистісний ріст.

У зв'язку з цим фахівці рекомендують включати до програм для неповнолітніх матерів теми, присвячені обговіоренню життєвих цінностей, майбутніх перспектив, професійних можливостей.

Важливим є те, що при створенні прогрвм для неповнолітніх матерів враховуються етнічні та географічні особливості цільової групи.

Ще однією технологією соціальної роботи з неповнолітніми матерями є організація притулків.

У різних американських штатах діють притулки для неповнолітніх матерів та їхніх дітей, де їм допомагають адаптуватися до життя, навчитися доглядати за дитиною, одержати спеціальність і роботу .

Для прикладу можна навести роботу “Центру допомоги здоров'ю”, що знаходиться в 5-му районі Вашингтогна. Тут можна знайти не тільки дах над головою, але необхідні для життя знання про фізіологію немовлят і матерів. Робота Центру, заснованого Долорес Фар, спрямованого на надання медико-соціальної допомоги неповнолітнім матерям, що вирішили залишити дитину собі і виховувати її самостійно, незважаючи на відсутність відповідних ресурсів. Як правило, мама і дитина знаходяться в притулку 1,5 - 2 роки. Робота Центру заснована на принципах довгострокового втручання. При цьому дотримується принцип залучення клієнта до вирішення власних проблем .

Серед технологій соціальної роботи з неповнолітніми матерями можна виділити освітню програму для неповнолітніх матерів у штаті Пенсільванія. В одній із середніх шкіл створені спеціальні класи для матерів-підлітків. Під час уроків за дітьми доглядають студенти, що проходять педагогічну практику. З дівчатами, які беруть участь у програмі, укладають контракт, відповідно до якого програма надає неповнолітній матері можливість продовжити навчання в школі, одержати інформацію про репродуктивне здоров'я і контрацептивні засоби, тренінг батьківських навичок у випадку, якщо учасниця погоджується використовувати контрацептиви, планувати своє життя. Якщо трапляється повторна вагітність, неповнолітня мати автоматично виключається з програми .

Крім цього виділяють комп'ютерні технології, що набули широкого поширення в останні роки. У мережі Інтернет містяться численні сайти як для неповнолітніх матерів, так і для підлітків, які цікавляться проблемами

неповнолітніх матерів.

На сайтах для неповнолітніх мам розміщені лекції про виховання і організацію нагляду за дитиною; інформація про репродуктивне здоров'я, рекомендації щодо використання контрацептивів і т. д.

Одна з позитивних особливостей сайтів для неповнолітніх матерів полягає у тому, що за допомогою обміну інформацією через Інтернет люди з ізольованої групи (а саме так оцінюють себе неповнолітні матері) починають усвідомлювати себе повноправними членами співтовариства [6].

Важливою особливістю соціально-педагогічної роботи з даною категорією клієнтів є те, що в США програми для неповнолітніх матерів розвиваються паралельно з превентивними програмами з профілактики ранньої вагітності. Слід зазначити, що програми діють за принципом тріади, схваленого на державному рівні: навчання, залучення, надання допомоги [6].

В США і в Канаді діють багато притулків для молодих мам. Люди із задоволенням надають матеріальну допомогу, оскільки пожертви на доброчинність звільняють від сплати податку на прибуток. В скандинавських країнах існує тенденція народжувати першу дитину після 30, але якщо народить неповнолітня дівчина, то обов′язково отримає фінансову підтримку від держави і моральну від суспільства. В азіатських країнах, країнах Африки та Латинської Америки навпаки молоді мами поважаються [21].

В Росії (Москва) діє центр допомоги неповнолітнім матерям. Цей центр-притулок – це кілька квартир в звичайному жилому будинку, що об′єднані в одну секцію, де з одного боку перебувають підлітки без житла і родичів, а з іншого – мами з дітьми, яким немає куди подітися [19].

Щодо України, то найпоширенішою є діяльність центрів для неповнолітніх матерів.

Для прикладу, в Чернігові відкритий обласний соціальний центр матері та дитини “Батьки й дитина разом”.

Тут живуть зі своїми малюками молоді мами, які через побутові та матеріальні проблеми збиралися відмовитися від немовлят.

Перебувати в центрі молоді мами можуть щонайменше 1,5 року.

Матері перебувають у центрі, продовжуючи навчання, і водночас вони мають нагоду доглядати за своєю дитиною. На час відсутності мами (уроки в школі, викон6ання домашніх завдань, відвідування курсів абощо)

професійний персонал центру допомагає їй доглядати за дитиною.

У притулку працює психолог, який спілкується і з мамою, і з батьком дитини, родиною одиначки, й намагається повернути жінку в нормальне, домашнє середовище [65].

Крім Чернігова подібні центри матері й дитини діють в ряді міст України. У Дрогобичі такий заклад створено для тимчасового перебування в ньому вагітних жінок та матерів з дітьми до 18 місяців. Клієнтами Центру є жінки на восьмому - дев′ятому місяці вагітності; матері з дітьми віком до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих ситуаціях; молоді матері, які не мають знань і навичок самостійного життя, догляду і піклування за дитиною, у тому числі неповнолітні матері та колишні вихованки інтернатних закладів [3].

Для соціально-педагогічної допомоги юним матерям у громаді започатковуються програми створення студентського волонтерського руху [36]. Є також намагання розпочати цілеспрямовану роботу з сексуального виховання учнівської молоді [37].

Отже, порівнявши вітчизняний та зарубіжний досвід з вирішення проблеми неповнолітнього материнства можна зробити висновок, що в Україні належна робота з даного питання не ведеться. Немає чітко розроблених технологій роботи з неповнолітніми матерями. А найголовніше – проблеми неповнолітніх матерів не вирішуються на державному рівні.

1.3. Правові засади соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми матерями

Вивчення стану нормативно-правового забезпечення соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми матерями показало, що в Україні до цього часу немає

Немає жодного закону, указу чи постанови, які б визначали права, порядок захисту, надання допомоги неповнолітнім матерям.

У статті 46 КУ зазначено: “Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності..... та в інших випадках, передбачених законом.” [53, 8].

Проблема соціального захисту стосується всіх матерів. Однак наші юні мами в першу чергу потребують такої допомоги від держави, оскільки вони зовсім не підготовлені для дорослого життя.

Стаття 51 зазначає: “Батьки зобов'язані утримувати дітей до їхнього повноліття.” [53, 9]. Але дуже часто виникає ситуація, коли батьки відмовляються від своїх дочок після того, як дізнаються про їхню вагітність.

У Декларації “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” від 15 грудня 1992 року № 2859 серед принципів визначено “правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку.” [53, 50]. У цьому ж документі одним з головних напрямів державної молодіжної політики є «охорона здоров′я молоді, формування у неї глибокої потреби у духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечили здоровий генофонд народу України» [53, 51].

Міжнародна спільнота стурбована поширенням такого негативного соціального явища, як раннє материнство, і розробляє відповідні стратегії вирішення проблем раннього материнства.

Підходи до стратегій вирішення проблем неповнолітніх матерів обґрунтовані в цілому ряді документів, розроблених Організацією Об'єднаних Націй (ООН), Всесвітньою організацією охорони здоров»я (ВООЗ), Міжнародною організацією праці (МОП) та іншими міжнародними організаціями, що вважають одним з напрямів своєї діяльності сприяння у вирішенні жіночих проблем, у тому числі і проблем підліткової вагітності і раннього материнства.

У матеріалах Пекінської конференції, щорічних доповідях ЮНІСЕФ про становище дітей за 1997 – 2000 роки підкреслюється стурбованість тим, що на початку ХХІ століття серед молоді, яка залишила школу – це саме дівчата. Для багатьох із них причиною, за якої вони не можуть продовжувати освіту, є вагітність і материнство [13, 9].

У цьому ж документі, що визначає дії різних держав стосовно жінок, особлива увага приділяється питанням їхнього правового захисту.

У пункті 30 даного документа підкреслюється необхідність забезпечення жінкам і чоловікам рівного доступу до освіти і медичної допомоги, рівного ставлення до них у цих сферах, а також приділяється увага поліпшення репродуктивного здоров′я жінок і підвищенню їхнього освітнього рівня в цих питаннях[13].

У статті 10 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок (1979) зазначено, що держави зобов′язуються забезпечити скорочення числа дівчат, які не закінчують школи, і розробку програм для дівчат і жінок, які передчасно залишили школу[7].

У країнах Європи і США такі програми створені і діють у сфері державних установ та силами НДО. В Україні, Росії, інших країнах СРСР створення спеціальних програм для неповнолітніх матерів – поки що перспектива, однак вже не така далека, як це було кілька років тому.

У статті 12, п. 2 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок визначено, що «держави-учасники забезпечують жінкам відповідну допомогу в період вагітності, пологів і в післяпологовий період, надаючи їм, коли це необхідно, в тому числі безкоштовні послуги, харчування в період вагітності й годування.» [7]. Таким чином вагітні підлітки та неповнолітні матері також мають право на безкоштовні соціальні послуги.

Міжнародний форум Всесвітньої організації охорони здоров′я (ВООЗ), що відбувся в березні 2000 року, ще раз зафіксував, що однією з пріоритетних груп з надання соціальних, медичних, освітніх послуг є група неповнолітніх матерів, оскільки саме вони та їхні діти поповнюють армію

жебраків [5].

Форум визначив пріоритети, серед яких реорганізація медичного обслуговування з урахуванням потреб обох статей та вікових особливостей. Слід зазначити, що в країнах колишнього Союзу сфера медичного обслуговування для підлітків розвинута недостатньо. В Україні немає жодного спеціалізованого медико-соціального центру для дівчат-підлітків. Кабінети планування родини створені тільки у великих містах.

«Дружні клініки», що фінансуються представництвами ЮНЕСКО, обмежені за своїми можливостями і малочисельні. Вагітні підлітки й неповнолітні матері, як правило, не мають доступу до кваліфікованої медичної допомоги.

Комітетом НДО того ж Форуму прийнята декларація по проблемам здоров′я жінок. Даний документ закликає уряди держав-учасниць визнати унікальність здоров′я підлітків, особливо дівчат-підлітків, і впроваджувати для них спеціальне обслуговування, освіту, включаючи підготовку спеціальних програм із проблем сексуального і репродуктивного здоров′я.

В Україні силами НДО реалізовані поодинокі проекти в сфері репродуктивного здоров′я, що не можуть задовольнити потреби всіх підлітків. Відсутня національна стратегія в області репродуктивного здоров′я. Проблеми неповнолітніх матерів і вагітних підлітків недостатньо висвітлюється в ЗМІ [бр.]. Хоча останнім часом на це звертається все більше уваги. За останні півроку все частіше з′являються передачі, публікації, що стосуються проблем неповнолітнього материнства.

Проте у ЦСССДМ проблеми дівчат-підлітків не входять до числа пріоритетних. У 1999 році зі 170 програм обласних, міських і районних ЦСССДМ України, орієнтованих на жіночу молодь, лише 4 мали безпосередній зв′язок з проблемами раннього материнства [5].

У країнах Європи й Америки розвиваються освітні, соціальні програми, орієнтовані на потреби неповнолітніх матерів і їхніх дітей, які передбачають і значну підтримку [бр.]. В розвинених Європейських країнах неповнолітні матері отримують матеріальну підтримку в розмірі 600 євро

на місяць, мають пільги при отриманні освіти, медичної допомоги і житла

[21]. В Україні ж такі дівчата не отримують навіть прожиткового мінімуму.

Крім цього ще й негативне ставлення до себе.

Реалізація положень, прийнятих міжнародними організаціями, включення їх до національної стратегії вирішення проблем молоді й підлітків необхідні для забезпечення стабільності в суспільстві та підвищення якості життя. Допомагаючи неповнолітнім матерям і їхнім дітям сьогодні, світове співтовариство забезпечує вирішення проблем майбутнього.

Розділ ІІ. Особливості соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми матерями.

2.1. Соціально – педагогічна характеристика сучасного села (на прикладі Талалаївського, Срібнянського районів).

Важливу роль у житті українського народу відіграє село як єдиний соціально-економічний, територіальний комплекс, який включає в себе: сільське населення, сукупність відносин, пов′заних з його життєдіяльністю, територію та матеріальні об′єкти, які розміщуються у цій місцевості.

Однак на сьогодні, за рівнем свого розвитку, українське село залишається мало привабливим для проживання. Катастрофічний стан соціально-культурної інфраструктури села, соціальна незайнятість сільського населення спричиняють нівелювання сімейних цінностей, формування безвідповідального батьківства, вживання алкоголю, наркотиків [19, 315], повна незайнятість молоді, безвідповідальність за наслідки своїх вчинків.

Нині в аграрному секторі України відбуваються складні економічні та соціальні перетворення, тому питання соціальної підтримки та допомоги молоді, яка проживає в сільській місцевості, потребують особливої уваги з боку держави [17, 4].

Кризова ситуація, що склалася в Україні протягом останніх років, низька матеріальна забезпеченість більшості населення,

нестабільність суспільного виробництва, безробіття суттєво впливають на життєдіяльність села.

Усі негаразди негативно позначаються на демографічній ситуації, послаблюють інфраструктуру охорони здоров′я, створюють багато проблем в освіті, культурі, працевлаштуванні [17, 32 – 33].

Станом на 1 січня 2008 р. чисельність населення України становила 46 млн 372,7 тис. осіб, а кількість сільського населення дорівнювала 14 млн 703,9 тис. осіб, що складає 31,7 %. В усіх регіонах України в сільських населених пунктах відбувається процес депопуляції [7].

Оскільки в селах молоді люди не можуть реалізувати себе як повноцінні особистості.

У порівнянні з іншими віковими групами молодь більше схильна до виїзду з села у місто, оскільки у сучасному селі важко реалізувати свій творчий та інтелектуальний потенціал [17, 4]. Внаслідок цього спостерігається процес старіння сільського населення. Тільки 52% сіл мають загальноосвітні школи, лише у 38% є дитячі дошкільні установи, 33% сіл не мають клубів і бібліотек, 77% – спортивних залів, 62% – спортивних майданчиків, у 5% сіл відсутнє кінодемонстаційне устаткування.

Віддаленість багатьох населених пунктів від районних центрів та нестабільність зв′язків з ними, відсутність у селах відповідальних за організацію роботи з молоддю, а також фахівців-психологів, сексопатологів, психотерапевтів тощо, скорочення мережі учбових та позашкільних закладів, недостатність культурно-просвітницьких центрів, неможливість реалізувати себе як спеціалістів через відсутність роботи за фахом – ці та багато інших причин зумовлюють специфіку роботи центрів соціальних служб для молоді. Переважна більшість з них реалізують програми, які сприяють соціалізації, соціальній адаптації і самореалізації молоді, що проживає в сільській місцевості [17, 4].

Молодь – це майбутнє України і від того якою вона є залежатиме, яким буде українське суспільство завтра.

Станом на листопад місяць 2005 року з 15 млн. молодих людей 4,3 млн. проживають у сільській місцевості [13].

І причин для цього більше, ніж достатньо. Зокрема це те, що в селах відбувається скорочення кількості шкіл, більшість підлітків не знають, куди себе подіти. Єдиним заняттям для них є пошук алкоголю, потреба нових відчуттів, пошук пригод. В селах спостерігається моральна деградація серед більшої частини підлітків, відсутність чіткої мети в житті.

Дуже часто можна спостерігати ситуацію, коли батьки, щоб утримувати сім′ю на належному матеріальному рівні, забувають про моральне виховання своїх дітей, про духовне спілкування з ними, адже працюють у великих містах, де змогли знайти роботу.

Причиною для цього є проблема масового безробіття у сільській місцевості. Батьків, що працюють у містах, діти бачать лише кілька разів на місяць (це у кращому випадку). Вихованням дітей такі батьки не займаються. А всю відповідальність перекладають на плечі вчителів, педагогів. І в разі проблем з дитиною шукають когось винного у ситуації, не задумуючись над тим, що у ситуації винні саме вони, батьки.

Внаслідок безробіття значна частина сільського населення страждає від алкоголізму. Дорослі так вирішують свої проблеми, не задумуючись про наслідки такого вирішення. А наслідки є досить вагомими, проте зі знаком мінус. Адже діти залишаються представлені самі собі, без нагляду старших. Звідси випливає соціально-педагогічна занедбаність. І як наслідок – важкі діти, на яких потім жаліються батьки.

Крім того, діти, батьки яких працюють поза територією села, звикають до самостійного життя, вирішення своїх проблем. Вони замикаються в собі, можуть розмовляти тільки зі своїми однолітками.

До того ж, село завжди було носієм народних традицій. Проте зараз ці традиції дуже швидко забуваються.

На зміну їм приходять нові правила поведінки, спілкування, нові цінності. Хоча не завжди ці цінності стають відповідними замінниками минулого.

Необхідно зазначити, що сільська сім′я, з одного боку, характеризується значним виховним потенціалом і водночас низьким рівнем його застосування на практиці. Це пояснюється як соціальними (виїзд батьків у пошуках роботи через неможливість знайти її за місцем проживання, брак часу на виховання та ін.), так і педагогічними причинами (недостатня готовність сільських сімей до виконання виховної функції).

Також можна виокремити негативну тенденцію, притаманну сільській місцевості, – низьку обізнаність як окремої сім′ї так і в цілому сільської громади щодо вирішення різних соціальних питань. На відміну від жителів міст, для жителів сільської місцевості менш доступні якісні соціальні послуги та можливості проведення змістовного дозвілля і відпочинку.

Слабкість соціальної інфраструктури села, обмеженість чи відсутність закладів освітнього та культурно - дозвіллєвого спрямування провокує поширення негативних проявів у поведінці сільських дітей і підлітків, нівелювання їх морально-етичних цінностей, негативно впливає на процес їх соціалізації.

2.2. Вивчення та аналіз причин і факторів появи неповнолітнього материнства як явища в Чернігівській області

В Чернігівській області явище неповнолітнього материнства також зустрічається все частіше. Зокрема в 2008 році наймолодшою мамою в нашій області стала 14-річна дівчина, а ще дві народили у віці 15 років [29].

В ході дипломного дослідження ми вивчали роботу районних центрів соціальних служб з неповнолітніми матерями.

В Чернігівській області діє 22 районних центри соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді. Як показало дослідження жоден з них цілеспрямовано не займається проблемами неповнолітніх матерів безпосередньо.

За останні півроку 2008 року в Чернігівській області виявлено дві неповнолітні мами – в Талалаївському та Срібнянському районах.

Обидві мами відмовлятись від своїх дітей не збираються.

Крім того, є дані, що в одній із шкіл Срібнянського району щороку з′являються неповнолітні матері. Проте в районному ЦСССДМ про це нічого не відомо. А це свідчить про повне нейтральне ставлення до проблеми неповнолітнього материнства. Не проведено жодного заходу, що повністю спрямовувався б на неповнолітніх матерів.

До цього даних про неповнолітніх матерів не було. В сільській місцевості такого обліку також ніхто не веде. Хоча це прямий обов′язок фельдшерів на місцях повідомляти про випадки раннього материнства.

Ніхто не перевіряє умов, в яких знаходяться неповнолітні матері. Коли ми хотіли поспілкуватися з даною категорією клієнтів соціальних служб, нам цього не дозволили, посилаючись на те, що дівчата перебувають у благополучних сім′ях. Лише поспілкувавшись з директором школи ми отримали певну інформацію щодо становища дівчат.

Проте, все ж можна виокремити і певні зрушення в сторону вирішення проблеми неповнолітнього материнства. За 2006 рік у Чернігівській області по запобіганню небажаній вагітності та засобах контрацепції надано 2815 індивідуальних послуг, 275 групових послуг.

Зросла чисельність звернень за проблематикою, яка в більшості випадків передбачає індивідуальне консультування: запобігання небажаній вагітності, засоби контрацепції, профілактика абортів, планування сім'ї, підготовка до відповідального батьківства, підготовка до сімейного життя. Відсотковий розподіл наданих послуг за проблематикою подано на діаграмі 1 [19].

Діаграма 1

Крім того проводяться заходи, які все ж деякою мірою стосуються проблеми неповнолітнього материнства.

Хоча вони спрямовані на профілактику явища. РЦСССДМ проводять акції щодо попередження поширення ВІЛ/ СНІДу, в яких піднімаються питання контрацепції.

Тому нам стало цікаво, які ж причини появи неповнолітніх матерів в Чернігівській області та як до цієї проблеми ставляться учні сільських шкіл. Для цього ми розробили анкету «Ставлення старшокласників до явища ранньої вагітності та неповнолітнього материнства»[див. додаток 1], яку провели серед учнів 9 – 11 класів сільських шкіл Ніжинського району.

Анкета складається з 17 питань, що включають найрізноманітніші сторони життя підлітків. В анкетуванні взяли участь 46 опитаних. Це були дівчата віком від 12 до 17 років. Хлопці не були залучені до проведення анкетування, оскільки при проведенні пілотажного анкетування, виявилося, що хлопці неготові до обговорення даної проблеми. Тому було прийняте рішення не залучати хлопців до опитування.

Результати анкетування виявилися досить цікавими. 70% опитаних вважають себе дорослими та самостійними людьми не в повній мірі, 28% відповіли, що не вважають себе дорослими та самостійними. І лише 2% (а це лише 1 опитана) вважають себе повністю дорослими та самостійними людьми.

Діаграма 2.

Але під дорослістю та самостійністю вони розуміють те, що вони не звітують перед батьками, вирішують свої проблеми та живуть на власний розсуд.

На запитання «Чи потребуєте Ви підтримки з боку батьків та інших дорослих» 57% відповіли інколи. Проте уже 28% опитаних зізналися, що потребують підтримки з боку дорослих досить часто, 13% потребують підтримки постійно. Одна опитана не відповіла на дане питання.

Діаграма 3.

Для з′ясування постійності кола спілкування підлітків ми поставили їм запитання про їхнє коло спілкування. 89% відповіли, що у них є постійне коло спілкування. 7% опитаних не мають постійного кола спілкування. Дві опитувані не відповіли (а це 4%).

Діаграма 4

Наступні питання були спрямовані на те, щоб виявити, чи знайомі підлітки з

випадками неповнолітнього материнства та з′ясувати їх ставлення до даного

явища. Отже, на запитання, «Як Ви розумієте поняття «неповнолітнє

материнство» не відповіли 15% опитаних, тобто 7 чоловік. А от відповіді

були найрізноманітніші.

Для прикладу наведемо кілька відповідей: «дитина народжує дитину ще не в повнолітньому віці; дитина має своїх дітей і при цьому вона не є самостійною; коли дівчина має наслідки після раннього статевого контакту і внаслідок цього дівчина вагітніє; коли дівчина ще не досягла того віку, щоб ставати матір′ю». Були і відповіді, у яких дівчата давали свою власну оцінку щодо проблеми неповнолітніх матерів. Для прикладу: «для мене це не прийнятно. Потрібно здобути освіту. Здобути місце в житті; коли дівчина в ранньому віці стає матір′ю і що шкодить її здоров′ю. Я взагалі відношусь до цього негативно; неправильно; це просто життя буде спустошене; я вважаю це не правильно; материнство юною матір′ю, яка не розуміє повну відповідальність перед дитиною». Дані відповіді свідчать про певну дорослість наших дітей, що інколи не є притаманним для деяких дорослих.

Нам стало цікаво, наскільки поширеним є неповнолітнє материнство в підлітковому середовищі. Тому наступне питання ми поставили стосовно того, чи знають підлітки випадки раннього материнства. 54% опитаних

відповіли, що знають про такі випадки. 46% не знають про такі випадки.

Діаграма 5

Наступі запитання були спрямовані на виявлення ставлення старшокласників до неповнолітніх матерів.

На запитання «Якби Ви дізналися, що у вашому оточенні є вагітна дівчина, то Ви б…» було дано чотири варіанти відповідей. 80% обрали перший варіант (віднеслись із розумінням, надали б моральну допомогу); 7% ніяк не відреагували б, 13% обрали свій варіант.

Серед таких варіантів можна виокремити наступні: «вона сама вирішує свою долю; не змінила б свого ставлення; дружила б, але для мене це не правильно».

На запитання «Як Ви ставитесь до відмови неповнолітніми матерями від своїх дітей?» 72% відповіли «розумію, але засуджую». Змушує задуматись над проблемою той факт, що 9% не цікавляться даним явищем. А 2% зробили б так само. Свій варіант надали 15% опитаних. Нас вразила своєю логікою одна з відповідей: «батьки записали б цю дитину на себе і вона могла бути моєю сестрою». А це свідчить про небажання відповідати за свої вчинки. Проте не всі такої думки. Вселяє надію у краще майбутнє те, що все ж таки були відповіді, що засуджують відмову від своїх дітей.

Серед опитаних 9% зізналися, що вже мали статеві стосунки. Причому одна з опитаних почала своє статеве життя з 13 років, дві – з 16 років. Не відповіли на дане питання 2% опитаних. Причиною може бути страх перед розголошенням інформації.

Цікавим виявилось те, що хоча дівчата і негативно ставляться до абортів (76% опитаних), але 33% опитаних відповіли, що у разі вагітності зробили б аборт. Хоча лише 15% опитаних ставляться до абортів позитивно.

А це свідчить про несформованість чіткого ставлення до проблеми. Проте жодна з опитаних аборт ще не робила. Будемо надіятись, що цього і не станеться в подальшому.

65% залишили б дитину у себе, 2% - відмовилися б від дитини. Можливо причиною того, що дівчина відмовилася б від своєї дитини є те, що між батьками і дітьми немає взаєморозуміння.

Крім цього батьки ще не перейшли від радянського способу мислення до сучасного, який відповідає сучасній ситуації розвитку нашого суспільства.

На запитання «Які засоби контрацепції Ви знаєте?» 65% опитаних назвали презервативи, 41% - таблетки, інші – 15%, ніякі – 35%. Отже, можна зробити висновок, що залишається великий відсоток тих, хто ще не має інформації про засоби контрацепції. А це, в свою чергу, великий відсоток потенційних неповнолітніх матерів.

Як уже зазначалося раніше, великою проблемою є те, що батьки не розмовляють зі своїми дітьми про статеве життя. На запитання «Чи розмовляєте Ви зі своїми батьками та з іншими дорослими про ведення статевого життя та контрацептиви?» 43% опитаних відповіли негативно.

Проте на наступне питання («Чи хотіли б Ви більше спілкуватися зі своїми батьками та з іншими дорослими про ведення статевого життя?») 63% не хочуть спілкуватися зі своїми батьками на дану тему. Лише 26% хотіли б більше спілкуватися з батьками про статеве життя.

На запитання «Чи хотіли б Ви більше дізнатися про те, як правильно вести своє статеве життя?» 74% опитаних відповіли позитивно.

А 20% вважають, що у них достатньо знань з даної теми, тому не хочуть отримувати додаткову інформацію.

Останнім питанням у анкеті було «Чи є дана проблема для Вас цікавою?». 46% опитаних вважають проблему неповнолітнього материнства цікавою для себе, 11% не цікавить дана проблема. А 20% не відповіли на запитання можливо тому, що вони не усвідомлюють масштабів даного явища в сучасному суспільстві.

Отже, проаналізувавши дані анкетування, можна зробити такі висновки.

Основною причиною появи неповнолітнього материнства як явища в Чернігівській області є неосвідченість підлітків щодо питань ведення статевого життя. Основою для цього, в свою чергу, є небажання дорослих, а внаслідок цього і дітей, розмовляти на тему статевого виховання.

Крім того в ході спілкування з підлітками виявилося, що вони не довіряють дорослим. І що найцікавіше, навіть психологові та соціальному педагогу їхньої школи.

Ще однією причиною для появи неповнолітніх матерів є відсутність статевої освіти в школі, негативне ставлення вчителів до дітей, що піднімають питання сексуальної просвіти. А тому для підвищення ефективності діяльності, паралельно з підлітками, роботу необхідно проводити і з батьками.

2.3. Програма роботи мобільного консультативного пункту з неповнолітніми матерями та їх родинами

На підставі аналізу літературних джерел та отриманих результатів власного дослідження по Чернігівській області, ми розробили програму роботи мобільного консультативного пункту з неповнолітніми матерями та їх родинами «Унісон».

Актуальність проблеми

Явище неповнолітнього материнства в наш час набуло значного поширення. За статистичними даними щороку батьками й матерями стають 15 мільйонів підлітків світу.

Ця проблема є досить поширеною і для України. Так, у 2004 році народили понад 9 тисяч неповнолітніх дівчат.

Явище раннього материнства є відповіддю на порушення умов соціалізації дітей та молоді під впливом різних чинників, серед яких виділяють такі як акселерація, порушення емоційного мікроклімату в родині, неблагополуччя сім′ї, відсутність морально-статевого виховання тощо.

Зважаючи на соціально-демографічні особливості сільської місцевості, зокрема зрідненість соціальної інфраструктури, освітнього простору, обмеженість соціальних послуг актуальним є здійснення цілеспрямованої соціально-педагогічної роботи у сільському мікросоціумі з метою надання інформаційно-консультативної допомоги юним матерям,

їх сім′ям та проведення превентивних заходів серед підлітків та молоді села через діяльність мобільних консультпунктів. Якісна рання психолого-педагогічна допомога родинам сприятиме збереженню життя дитині й нормальній соціальній адаптації юної мами.

Мета і завдання програми

Мета: створення мобільного консультативного пункту по наданню допомоги неповнолітнім матерям; допомога у вирішенні соціальних проблем у зв’язку з народженням дитини дівчиною-підлітком.

Завдання:

· попередження ранніх статевих стосунків;

l підвищення рівня інформованості підлітків про сексуальну культуру;

l надання інформації про засоби контрацепції;

l здійснення консультативної роботи з батьками та вчителями щодо питання ранніх сексуальних стосунків їх дітей-підлітків;

l формування у неповнолітніх матерів навичок поводження з новонародженими;

l здійснення роботи щодо подолання конфліктності у стосунках батьків та їх дітей, пов’язаних із ранньою вагітністю;

l розробка та впровадження нових форм роботи з даної проблеми.

Об’єкти соціально-педагогічного впливу

Підлітки віком від 12 до 16 років;

Неповнолітні матері;

Батьки малолітніх матерів;

Педагогічний колектив школи.

Ресурсне забезпечення програми

Інформаційне: інформація з питань ранньої вагітності, шкідливості її штучного переривання; підготовка стенду з інформацією щодо різних засобів контрацепції, наслідків ранніх статевих зносин та абортів тощо.

Матеріальне: технічні та наочні засоби для реалізації завдань програми

(відповідні література, буклети, плакати, стенд, відеофільм, слайди).

Фінансове: фінансування програми покладається на місцевий бюджет, РЦСССДМ, а також здійснюється за рахунок спонсорських та благодійних внесків.

Часова характеристика програми

Програма роботи мобільного консультативного пункту розрахована для постійної дії впродовж навчального року у школах району.

Механізм організації, виконання і управління

Вимоги до виконавця програми: керівник повинен мати базову теоретичну та практичну підготовку, необхідну для реалізації усіх завдань даної програми; має залучати до роботи інших спеціалістів, яких стосується дана проблема; повинен мати навички здійснення консультативної, профілактичної та діагностичної роботи з клієнтами пункту тощо.

Можливості реалізації програми: програма може реалізовуватися фахівцями РЦСССДМ на базі шкіл району.

Відповідальний за реалізацію заходів: провідний фахівець РЦСССДМ, Партнери: соціальний педагог, практичний психолог, вчителі біології та предмету «Основи здоров’я», медичний працівник, юрист та інші спеціалісти з даної проблеми.

Зміст роботи консультпункту включає:

· Профілактику відмови від материнства;

· Адаптацію юної матері до нової соціальної ролі;

· Соціально-педагогічне консультування;

· Формування у середовищі гуманного ставлення до юних матерів;

· Профілактику раннього материнства та статевих стосунків;

· Просвітницько-інформаційну роботу серед сільської молоді та дорослих.

Форми і методи роботи:

l консультування неповнолітньої матері, членів її родини;

l лекції, бесіди для підлітків, батьків, вчителів;

l групові практичні заняття зі старшокласниками та індивідуальні з неповнолітніми матерями з формування навичок поводження із новонародженими;

l проведення групових занять з елементами тренінгу з підвищення рівня самооцінки у дівчат-підлітків, покращення стосунків з батьками та однолітками; тренінги для зниження рівня депресивності, проявів аутоагресивної поведінки тощо.

Очікувані результати

підвищення рівня сексуальної культури серед учнівської молоді;

формування у підлітків соціально-прийнятних форм поведінки;

забезпечення необхідною інформацією всю учнівську молодь з даного питання;

покращення та налагодження емоційних стосунків між батьками та їх дітьми;

гуманне ставлення суспільства до юних матерів;

підвищення вікових меж набуття першого сексуального досвіду;

підвищення рівня обізнаності неповнолітніх матерів щодо своїх законних прав.

Джерельна база програми:

1. Блонский П. П. Очерки детской сексуальности // Избр. пед. и псих. про-изведения. – Т. 1. – М.: Педагогіка, 1979. – С. 202–277.

2.Бовуар С. Второй пол. – СПб: Питер, 1997. – 218 с.

3.Вейнингер О. Пол и характер. – М.: Латард, 1997. – 358 с.

4. Мусій О. “Нас має бути 52 мільйони” // Гарт. - 2009. - 8 травня (№ 19). - с.3

5. Зайцев А. Г., Зайцев Г. К. Педагогика счастья (Валеология семьи). – СПб: Союз, 2002. – 320 с.

6. Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. – К.: Ки-ївська правда, 2000. – 688 с.

7. Мани Дж., Такалер П. Ориентация // Сексология (хрестоматия). – СПб: Питер, 2001. – 512 с.

8. Северенчук Н. Малолітня вагітність – злочин чи хвороба. // Психолог. – 2008, січень, № 4. – С. 24 – 26.

9. Филиппова Г. Г. Психология материнства. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 240 с.

Висновки

У результаті проведеного дослідження ми прийшли до наступних висновків:

1. Вивчення стану досліджуваної проблеми показує, що явище неповнолітнього материнства вже не носить епізодичний характер, а набуває все більшого поширення як в Україні, так і в за рубежем. Проте, не дивлячись на темпи поширення науковці лише починають піднімати дане питання на державному рівні та в наукових колах. Окремі аспекти явища неповнолітнього материнства розглядаються в роботах І. Каткової, Л. Вілкінс, Д. Грейданус, О. Фролової, В. Орел, О. Брюхіної. Однак, до цього часу немає чіткого визначення поняття «неповнолітнє материнство»,воно не зустрічається в жодному словнику. Поруч з цим терміном використовуються поняття «юна мати», «раннє материнство».

У своєму дослідженні ми спираємось на термін «неповнолітні матері», під яким розуміємо вікові

(не досягли 18 років) та відповідні соціальні особливості досліджуваної групи матерів. Поняття «раннє материнство», на нашу думку, більш ширше, так як охоплює (згідно літературних даних) вік жінки до 20 – 21 року.

2. Серед причин, що зумовлюють появу неповнолітнього материнства, дослідники виділяють наступні:

· сексуальний бум серед сучасних підлітків;

· нейтральне ставлення суспільства до проблеми;

· неповні та соціально неблагополучні родини, з яких виходять дівчата;

· вступ у сексуальні стосунки через погрози з боку дорослих;

· емоційні проблеми у родині;

· бажання відчути себе коханою і захищеною;

· цікавість та самовпевненість самих дівчат;

· зґвалтування;

· відсутність статевого виховання молоді;

· небажання і невміння батьків проводити статеве виховання своїх дітей;

· збільшення сексуальних сцен на екранах телевізорів;

· незайнятість молоді;

· моральна деградація молоді тощо.

3. Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що у вітчизняній науці питанням технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями та їх родинами не приділяється належна увага. Це свідчить про те, що неповнолітні матері ще не стали безпосереднім об′єктом дослідження для українських науковців. Разом з тим, вивчення досвіду розвинених країнах світу показало, що там проблеми неповнолітнього материнства розглядаються досить давно. У зарубіжній практиці розроблені технології соціальної роботи з неповнолітніми матерями, зокрема:

· діяльність ценрів допомоги непонолітнім матерям;

· створення груп самодопомоги;

· організація притулків для неповнолітніх матерів;

· освітні програми для неповнолітніх матерів;

· комп′ютерні технології для юних мам.

Особлива увага приділяється питанням їхнього правового захисту, зокрема підкреслюється необхідність забезпечення жінкам і чоловікам рівного доступу до освіти і медичної допомоги, рівного ставлення до них у цих сферах, а також приділяється увага поліпшенню репродуктивного здоров′я жінок і підвищенню їхнього освітнього рівня в цих питаннях.

В країнах Європи неповнолітні матері отримують державну допомогу в розмірі 600 євро. Крім того мають підтримку суспільства.

В Україні робота з неповнолітніми матерями лише набуває свого практичного втілення. Однак вона здійснюється без належної правової бази, так як до цього часу немає жодного закону чи постанови, які б визначали права, порядок захисту та надання допомоги неповнолітнім матерям.

В Чернігові відкритий обласний соціальний центр матері та дитини «Батьки й діти разом». Крім Чернігова подібні центри матері й дитини діють ще в декількох містах. З′являються перші паростки студентського волонтерського руху соціально-педагогічної допомоги юним матерям в громаді.

Є також намагання розпочати процес сексуального виховання учнівської молоді.

Вивчення досвіду Талалаївського РЦСССДМ показало, що робота з неповнолітніми матерями не виділяється в окремий напрям, хоча випадки неповнолітнього материнства в районі мають місце.

В рамках нашого дослідження ми провели бесіду з педагогами ЗОШ І – ІІІ ст. для з′ясування стану справ у неповнолітніх матерів, а також розробили та провели анкетування серед учнів 9 – 11 класів у Довгалівській ЗОШ І – ІІІ стувпенів з метою виявлення ознайомленості підлітків з проблемою неповнолітнього материнства та їх ставлення до цього явища. Воно виявило, що старшокласники цікавляться проблемою статевих стосунків і їх наслідками. У опитуванні брали участь 18 учнів віком від 15 до 17 років. 9% опитаних на момент проведення анкетування вже мали статеві стосунки. 76% негативно ставляться до абортів, але 33% у разі вагітності вирішили б питання за його допомогою.

Найпоширенішим засобом контрацепції серед підлітків є презерватив. 43% опитаних не розмовляють з дорослими про статеве життя та контрацептиви.

4. З метою організації цілеспрямованої роботи з неповнолітніми матерями та профілактики раннього материнства ми розробили програму діяльності мобільного консультативного пункту для неповнолітніх матерів та їх родин на базі районних центрів соціальних служб для молоді. В програму входять заняття з юними матерями, їх батьками для налагодження стосунків між батьками та дітьми, робота з педагогами шкіл, в яких навчаються дівчата.

З метою апробації програми нами були проведені групові заняття з елементами тренінгу серед учнів Довгалівськох ЗОШ І – ІІІ ст.. Талалаївського району.

По їх закінченні ми провели бесіду з підлітками і виявили підвищення зацікавленості до проблем неповнолітніх матерів, зріс рівень знань щодо засобів контрацепції.

Таким чином, соціально-педагогічна робота з неповнолітніми матерями в Україні та в Чернігівській області перебуває на початковому етапі. Є лише перші спроби допомоги неповнолітнім матерям. Проте проблему краще попередити, ніж її вирішувати в подальшому.

Використана література

1. Абрамова Е. Дети-сироты при детях родителях.

2. Арчакова Т. О. Кто поможет юной маме. Поддержка от ближайшего окружения

3. Батьки, підлітки та секс.

4. Блонский П. П. Очерки детской сексуальности // Избр. пед. и псих. про-изведения. – Т. 1. – М.: Педагогіка, 1979. – С. 202–277.

5. Бовуар С. Второй пол. – СПб: Питер, 1997. – 218 с.

6. Братусь І. Технології соціальної роботи з неповнолітніми матерями в США // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №10. – с. 42 – 45.

7. Брутман В. И. Проблема: дети, бросающие своих детей.

8. Великі проблеми маленьких мам. - №20, 15. 03. 2004.

9. Вейнингер О. Пол и характер. – М.: Латард, 1997. – 358 с.

10. Визначення пріоритетних напрямів підвищення рівня соціального захисту сільської молоді. Регіональний філіал НІСД у м. Донецьку

11. Вовк І. Аборти серед підлітків в Україні.

12. Волкова В. А. Створення студентського волонтерського руху для соціально-педагогічної допомоги юним матерям в громаді.

13. Гадасина А. Д. Плоды запретов: Подростки и секс: Кн. Для учителя. – М.: Прсвещение, 1991. – 78 с.

14. Ганущак М. Хочете зробити що-небудь для підліткової вагітності.

15. Долинець А. Мама-десятикласниця. // Гарт – 2009. – 27 березня (№13). – с. 1, 20.

16. Доля І. М., Пожидаєв Є. О. У середу, 23 листопада 2005 р., у Верховній Раді відбулися парламентські слухання «Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення».

17. Доньки-матері.

18. Жихаревич Н. Маленькі мами. // Велика епоха – 2005 – 4 вересня.

19. Жихаревич Н. У мене буде дитина!

20. Зайцев А. Г., Зайцев Г. К. Педагогика счастья (Валеология семьи). – СПб: Союз, 2002. – 320 с.

21. Збереження та зміцнення репродуктивного здоров′я підлітків та молоді: потенціал громади: Метод. матеріали до тренінгу/ За заг. ред. Г. М. Лактіонової. – К.: Наук. світ, 2004. – 205 с.

22. З досвіду роботи центрів соціальних служб для молоді в сільській місцевості./ За загальною редакцією С. В. Толстоухової, І. М. Пінчук. – К.: УДЦССМ, 2000. – 52 с.

23. Інформаційно – аналітичний звіт про діяльність центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за 2006 рік.(По Чернігівській області)

24. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.-метод. комплекс./ за заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петренко. – К.: Фенікс, 2007. – 528 с.

25. Коваленко Г. Маленькая мама. // Сьогодні. – 2008. – №5. – с. 8.

26. Коли наші діти стають дорослими. – 4 листопада.

27. Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. – К.: Київська правда, 2000. – 688 с.

28. Кучер Л. Жіночі секрети. Тренінгові заняття для дівчат- старшокласниць. //Психолог. - 2008. - № 21.

29. Лавриненко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси. – Київ: ВІРА ІНСАЙТ, 2000. – 444 с.

30. Лукащук-Федик С. В. Репродуктивна культура особистості: Навч. пос. – Тернопіль: Астон, 2004. – 176 с.

31. Маленькі мами. – www. brody. com. ua.

32. Мани Дж., Такер П. Ориентация // Сексология (хрестоматия). – СПб: Питер, 2001. – 512 с.

33. Москальчук И. Откуда берутся ранние браки.

34. Москальчук І. Як допомогти юній мамі.

35. Мусій О. Нас має бути 52 мільйони. // Гарт. – 2009. – 8 травня (№ 19). – с. 3.

36. Мытько О. Когда мама – школьница.

37. Надто молоді матері.// virginity. com. ua/ art 18. php.

38. Неповнолітніх вагітних жінок не відмовлятись від діток навчать у Дрогобицькому соціальному центрі матері та дитини. – 8 травня 2007 року.

39. Ні абортам! Якщо ваша донька-підліток вагітна.

40. Ніконова Л. Гіркі уроки раннього материнства. // Дзеркало тижня. - №47(575), 3 – 9 грудня 2005 року. – с. 2.

41. Остовская Е. А. Подростковое материнство.

42. Основи батьківської компетентності: Навч. посіб. / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої. - К.: Наук. світ, 2006.- 156 с.

43. Пастерак О. 15-річна Олена чекає другу дитину. // Високий замок. – 2009. – №4. – с. 10 – 11.

44. Петрова О. Діти народжують дітей. // Вечірні Черкаси. – 2007. – №12. – с. 5 – 7.

45. Петрунько О. Статева просвіта в умовах загальноосвітньої школи. // www. politik. org. ua.

46. Підліток і сексуальність.

47. Поки батьки не бачать, діти вагітніють.

48. Права дитини: 2003 – 2006 рр.: Наук.-допоміж. бібліогр. покажч./ Нац. б-ка України для дітей; Уклад. Н. О. Гам ажан. – К.: Наук. світ, 2006. – 39 с.

49. Пульняшенко Н. Репродуктивне здоров'я молоді. Практично – освітній семінар. // Психолог. - 2008. - № 18.

50. Рачинская Н. Класс для юных мам.

51. Романюк Н. Недитяче дитинство.

52. Салей К. Беременные школьницы. // Хрещатик. – 2008. – №45. – с. 18 – 20.

53. Северенчук Н. Малолітня вагітність – злочин чи хвороба. // Психолог. – 2008. – січень, №4. – с. 24 – 26.

54. Сексуальне виховання учнівської молоді.

55. Ситуаційний аналіз: Репродуктивне та статеве здоров′я підлітків в Україні. – Київ, 2004. – 60 с.

56. Словник-довідник соціального працівника./ Кизименко Л. Д., Бєдна Л. М. –

57. Случайная беременность или маленькая мама.

58. Соколова Є. І хочеться, і колеться, і мама не велить. // Дзеркало тижня. – №46 (370), 24 – 30 листопада 2001 р. – с. 20.

59. Сорокопуд В. Гаряча полуничка» підліткового кохання, або як ми відкриваємо своїх дітей для сексу. // Дзеркало тижня. – №27 (706), 19 липня – 1 серпня 2008 р.

60. Сучасні тенденції соціально-правової освіти молоді / За загальною редакцією Пінчук І. М., Толстоухової С. В. – К.: УДЦССМ, 2000 – 152 с.

61. Татаріна Н., Швачка Л. Я + Ти = Дружба? Любов? Секс? Сценарій позакласного заходу для учнів 9- го класу. // Психолог. - 2005. - № 14.

62. Телебачення стає причиною підліткової вагітності. – rivne. com. ua./ news/2006/06/23/102611. html.

Тимошенко Л. Н. Воспитание старшекласниц: Кн. для уч. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
Толстих Л. Робота з підлітками “групи ризику”. Корекційно- розвивальне заняття. // Психолог. - 2008. - № 38- 39.
Три чверті українських підлітків мали перший секс до 15 років. – 15 липня 2008 року. – zik.com.ua/ua/news/2007/05/08/73992.
Труднощі раннього материнства. – www. epochtimes. com. ua.
У Тернопільській області 14-річні дівчатка народжують дітей. – 11 березня 2008 року. – rivne. com. ua./ news/2006/06/23/102611. html.
Филиппова Г. Г. Психология материнства. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 240 с.
Чернігівський районний центр соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді.
Чернова Н. Несовершенно взрослые. – 30. 06. 2008. - www. politik. org. ua.

71. Юркевич М. Притулок для нас із мамою. – rivne. com. ua./ news/2006/06/23/102611. html.

72. Як запобігти вагітності? // Все для вчителя. – 2004. – №13 – 14, травень. – с. 106 – 107.

73. Янк К. Опасность ранних сексуальных отношений для психического развития и будущей жизни в браке. // Вопросы психологии. – 2006. – №4. – с. 160 – 163.

Додаток 1

Групове заняття з елементами тренінгу

на тему:

“Експрес заради майбутнього ”

Тип заходу:

інформаційно-просвітницький.

Мета:

попередження ранніх статевих стосунків, профілактика неповнолітнього материнства.

Цільова група:

старші підлітки (учні 8 – 11 класів).

Завдання:

1) сформувати оціночне ставлення старшокласників до явища ранніх статевих стосунків та їх наслідків;

2) надати знання про засоби контрацепції;

3) надати інформацію про перинатальний період розвитку людини.

Форма проведення:

просвітницький тренінг.

Тривалість тренінгу:

1 заняття тривалістю 1 година 30 хв., перерва – 20 хв.

Місце проведення:

шкільний клас, кількість стільців має відповідати кількості учасників.

Реквізити:

роздатковий матеріал (анкети, ручки), пов'язка на очі, календарики, буклети.

Хід заняття.

Вправа 1. “Хто я?”(5 хв.)

Дівчатам пропонується назвати свої імена і їхнє життєве кредо, яке б характеризувало їхні життєві установки, позиції.

Вправа 2. “Мій настрій сьогодні” (5 хв.)

Учасники повинні розповісти про свій настрій. По бажанню – асоціація з кольором.

Вправа 3.”Прийняття правил групи” (10 хв.)

1. Висловлювання формулюю від першої особи – починаю говорити з “Я”. Говорю до особи, а не про особу.

2. Дбаю про пунктуальність.

3. Дозволяю кожному мати власну думку, не переконую, не змушую змінити переконання.

4. Я маю право відмовитись від виконання завдання.

Вправа 4. “Анкета” (5 хв.)

Як ви уже зрозуміли, сьогодні ми поговоримо про проблему неповнолітнього материнства. я сподіваюсь, що ви розумієте значення цього словосполучення. Також я маю надію, що дана проблема вас зацікавить і ми добре попрацюємо. Отже, розпочинаємо!

Вправа 5. “Мої очікування від тренінгу.” (10 хв.)

Більше за все я хочу…

Вправа 6. “Міфи про сексуальну поведінку” (10 хв.)

1. Більшість підлітків мають статеві зносини до закінчення школи. (Міф)

2. Щоб бути популярним серед своїх друзів, дівчині не обов'язково вести статеве життя. (Факт)

3. Дівчата хочуть сексу так само, як і юнаки, але для збереження репутації мусять говорити “НІ”. (Міф)

4. Чоловік має право примусити дівчину до сексу, якщо він знаходиться в стані сильного збудження. (Це не лише міф, але і згідно з законодавством – зґвалтування.)

5. Утримання – єдиний 100%- ий метод контрацепції. (Факт)

6. З першого разу – дівчата ніколи не вагітніють. (Міф)

7. Статевий акт без презерватива є ознакою довіри партнерів одне одному. (Міф)

8. Незважаючи на те, що дівчина вже вступала в статевий зв'язок, вона може відмовитись від цього в майбутньому. (Факт)

9. Жінка може завагітніти, навіть якщо викид чоловічого сімені відбувається не у піхву. (Факт)

Вправа 7. Гра “Істина чи брехня?” (10 хв.)

Дуже часто дівчата набувають першого статевого досвіду, повіривши досвіду своїх подруг. Тому зараз я пропоную вам пограти у гру.

Обирають трьох гравців: перший – той, хто шукає скарб, другий – добрий чарівник, третій – злий чаклун. Першому зав'язують очі, на підлогу на відстані двох метрів кладуть монету. Чарівники домовляються між собою, Хто каже правду, а хто брехню: добрий чарівник кожен тому, хто шукає скарб, куди йти, щоб його знайти; злий чаклун скеровує у неправильному напрямку. Перший гравець нічого не бачить І потребує допомоги у пошуках монети. Він повинен з'ясувати для себе, хто каже правду, а хто бреше.

Обговорення:

2) Що ти відчувала, коли шукала скарб?

3) Чи такі ж відчуття при прийнятті важливого рішення?

4) Який висновок можна зробити з даної вправи?

Вправа 8. “За” і “проти” сексу” (10 хв.)

Учасники об'єднуються в групи по 3 чол. і обговорюють позитивні і негативні сторони початку статевого життя для підлітка 15 – 16 років.

Вправа 9. “Вміння сказати “НІ” (10 хв)

Випадкові знайомства часто закінчуються дуже погано. Наприклад: зґвалтуванням, в кращому випадку – пограбуванням або побиттям. Тому хочу запропонувати Вам наступне.

Ситуація 1: Ви з подругою познайомилися з гарними, на Ваш погляд, хлопцями. Вони запропонували Вам поїхати до них додому, щоб ближче познайомитися. Подруга згодна і вмовляє Вас. Але Ви не згодні. Скажіть “НІ” і аргументуйте свою відмову.

Ситуація 2:Він: Докажи мені свою любов!

Вона: Хіба ліжко доводить любов!

Ситуація 3:Він: Так, давай, не ламайся!

Вона: Я сказала – ні!

Перерва 20 хв.

Вправа 10. “Симпозіум” (13 хв.)

Учасники заняття об'єднуються у групи (по 3 чол.). Кожна група отримує завдання: підготувати виступ на національному симпозіумі з власним проектом подолання “Проблеми ранньої вагітності”. Кожна група обирає оратора, який виголошуватиме проект.

Вправа 11. “Рольова гра” (20 хв.)

Ситуація: Ти дізналась про свою вагітність. Як повідомити про це батькам, ти не знаєш, оскільки боїшся. Але все ж ти на це наважилась. Твої дії. (Спробуй передбачити реакцію батьків).

Вправа 12. “Прийняття рішення” (15 хв.)

Ситуація: Дізнавшись про вагітність, ти починаєш думати над вирішенням проблеми. У тебе є кілька варіантів:

- зберегти дитину і вийти заміж за її батька;

- зберегти дитину і ростити її самостійно;

- зберегти дитину і віддати її на усиновлення;

- зробити аборт.

Який з них ти обереш?

Вправа 13. “Легенда”. Підведення підсумків. (5 хв.)

Ходила на березі дівчинка і викидала в море мушлі. А їх на березі багато- багато. Раптом небо розкрилось і до неї звернувся Бог: “Навіщо ти їх викидаєш в море? Адже всіх ти їх все одно не врятуєш...” А вона відповіла: “Так, всіх я не врятую. Але якщо я врятую хоча б одну, то моє життя прожите не даремно.”

Сьогодні ми з Вами поговорили. Але право вибору залишається за Вами. Тож вирішуйте. І пам'ятайте: Ваш вибір – Ваша відповідальність!

Вправа 14. ”Я хороша, тому що...” (10 хв.)

Учасники повинні визначити і озвучити свої сильні сторони.

Вправа 15. “Я зараз... (після заняття).” (5 хв.)

Асоціація з тваринкою.

Використана література:

1. Збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я підлітків та молоді: потенціал громади: Метод. матеріали до тренінгу/ За заг. ред. Г. М. Лактіонової. - К. : Наук. світ, 2004.- 205 с.

2. Кучер Л. Жіночі секрети. Тренінгові заняття для дівчат- старшокласниць. // Психолог. - 2008. - № 21.

3. Лукащук-Федик С. В. Репродуктивна культура особистості: Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2004. - 176 с.

4. Основи батьківської компетентності: Навч. посіб. / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої. - К.: Наук. світ, 2006.- 156 с.

5. Пульняшенко Н. Репродуктивне здоров'я молоді. Практично - освітній семінар. // Психолог. - 2008. - № 18.

6. Татаріна Н., Швачка Л. Я + Ти = Дружба? Любов? Секс? Сценарій позакласного заходу для учнів 9- го класу. // Психолог. - 2005. - № 14.

7. Толстих Л. Робота з підлітками “групи ризику”. Корекційно - розвивальне заняття. // Психолог. - 2008. - № 38- 39.

Додаток 2

Міні-лекція на тему “Контрацепція”

Використання сучасних засобів контрацепції сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок і зниження числа абортів. В Україні методами контрацепції охоплюється близько 20% жінок, а реально зниження абортів можна досягти при охопленні сучасними методами контрацепції не менше 40 – 45% населення репродуктивного віку.

Для порівняння – дані про використання контрацепції в країнах Європи: Данія – 71%, Фінляндія – 77%, Швеція – 77%, Білорусія – 42%.

Цікавинка: Презервативи єгиптяни використовували ще у 1350 році до н. е. як декоративні прикраси для статевого члена. У ХVІІІ ст. презервативи рекомендувалися як засіб запобігання зачаттю та венеричним захворюванням.

Існують численні протизаплідні засоби і методи:

1)Фізіологічний спосіб (найбільш сприятливими днями для настання вагітності вважаються дні менструального циклу, які близькі до овуляції, а в інші періоди (на початку циклу і в його кінці) можливість зачаття різко знижена .До нього відносяться:

l календарний (ритм-метод);

l температурний (визначення часу підняття базальної (ректальної) температури шляхом щоденного вимірювання її, висока ефективність);

l цервікальний (збільшення кількості слизу в цервікальному каналі і зміні його характеру під впливом піку у вмісті естрогенів, який виникає напередодні овуляції, недостатня ефективність);

l симптомотермінальний (об'єднує попередні, базується на таких симптомах, як поява болей внизу живота і мажучих кров'яних виділень під час овуляції).

2)Біологічні засоби контрацепції – аналоги природних гормонів або так звані оральні контрацептиви (ОК), або гормональні контрацептиви.

l оральні контрацептиви (ОК) - гормональні препарати, правильне застосування яких дозволяє досягати протизаплідного ефекту. Полягає у вживанні таблеток або ін'єкції під шкіру імплантанту під шкіру. Ефективність дуже висока, однак не запобігає захворюванням, які передаються статевим шляхом.

l термінова (аварійна) контрацепція – використовується тільки у виняткових випадках: після статевого акту у випадку розривання презерватива, зґвалтування, якщо не використовувався жоден із засобів контрацепції. Висока доза гормонів перешкоджає заплідненню яйцеклітини і порушує її прикріплення до матки. Протягом 3-х діб після статевого акту необхідно прийняти 2 таблетки постінору з інтервалом у 12 годин. Через вміст великої дози гормонів препарат заборонено приймати більше 2-х разів на місяць.

3)Хімічні методи контрацепції – базуються на досягненні нерухомості сперматозоїдів, які потрапили у статеві шляхи жінки.

l сперміциди (крем, желе, піна, свічки, губки, таблетки) – вводиться глибоко у піхву за 10 – 20 хв. перед статевим актом. Хімічні контрацептиви містять особливі речовини – сперміциди, які вбивають сперматозоїди, що робить їх нездатними до запліднення. Можливе індивідуальне несприйняття. Охороняє від деяких видів інфекцій, що передаються статевим шляхом.

4)Механічні засоби – перешкоджають потраплянню сперматозоїдів у піхву або в шийку матки.

l презерватив – оболонка або бар'єр, виготовлений з латексної гуми, поліуретану або іншого тонкого матеріалу. Використовується для того, щоб перешкоджати попаданню виділень статевих органів однієї людини до іншої, а також як протизаплідний засіб і спосіб забезпечити безпечний секс шляхом запобігання обміну рідинами між сексуальними партнерами.

l Ефективність сягає 90%.

l презерватив жіночий (ковпачки) – чохол, звичайно виготовлений з поліуретану. Використовується для запобігання вагітності під час статевого акту шляхом обволікання стінок піхви. Ефективність використання сягає 80 – 85%.

l презерватив чоловічий – чохол, звичайно виготовлений з латексної гуми або іншого тонкого матеріалу. Використовується під час статевого акту шляхом надягання на статевий член, що знаходиться в стані ерекції.

l внутрішньоматкові засоби (ВМЗ) виготовляються із нейтральної тканини, яка не подразнює матку. Мають форму дуги, петлі, пружини, спіралі. Вводиться лікарем у матку і залишається там протягом довгого часу (3 – 5 років).

5)Хірургічні методи – запліднення неможливе через перев'язування маткових труб або сім'яних проток чоловіків. Поновити здатність до запліднення неможливо, метод досить дорогий.

6)Перерваний статевий акт – не є методом контрацепції, полягає у витягненні статевого члена з піхви до оргазму і початку викиду сперми.

7)Відстрочений секс – відмова від сексуальних зносин. Ефективність – 100%, немає можливості проникнення інфекції. Простий у використанні.

Додаток 3

Анкета

«Ставлення старшокласників до явища ранньої вагітності

та неповнолітнього материнства»

Шановний друже, просимо тебе дати відповіді на питання та допомогти у вивченні явища раннього материнства. Анкета анонімна, не потребує зазначення твого прізвища та імені, а також школи та класу.

Вік _______________________ Стать_________________________

1.Чи вважаєте Ви себе дорослою та самостійною людиною?

а) так; б) не в повній мірі; в) ні.

2. Чи потребуєте підтримки з боку батьків та інших дорослих?

а) ні; б) інколи; в) досить часто; г) постійно.

3. Чи є у Вас постійне коло друзів?

4. Як Ви розумієте поняття «неповнолітнє материнство»?

5. Чи знайомі Ви із випадками раннього-неповнолітнього материнства?

а) так; б) ні.

6. Якби Ви дізналися, що у Вашому оточенні є вагітна дівчина, то Ви б:

а) віднеслись із розумінням, надали б моральну підтримку;

б) засудили б, відвернулися від неї;

в) ніяк не відреагували б;

г) свій варіант………………………………………………………

7. Як Ви ставитесь до відмови неповнолітніми матерями від своїх дітей?

а) розумію, але засуджую;

б) я б зробила так само;

в) мене це не цікавить;

г) свій варіант.

8. Чи маєте (мали) Ви статеві стосунки? Якщо так, то з якого віку?

а) так, з ……. років; б) ні.

9. Якби Ви дізналися про незаплановану вагітність, ваші дії?

Для дівчат: Для хлопців:

а) зробила б аборт; а) переконав би зробити аборт;

б) відмовилася б від дитини; б) переконав би відмовитись;

в) залишила б дитину у себе; в) залишили б у себе;

г) інший варіант. г) інший варіант.

Питання для дівчат.

10. Як Ви ставитесь до абортів у сучасному світі?

11. Чи доводилось Вам робити аборт?

а) так; б) ні.

12. Якби трапилася вагітність, то Ви б:

а) зробили б аборт; б) залишили б дитину у себе; в) відмовилися б від дитини.

Питання для всіх.

13. Які засоби контрацепції Ви знаєте?

14. Чи розмовляєте Ви зі своїми батьками та з іншими дорослими про статеве життя та контрацептиви?

15. Чи хотіли б Ви більше спілкуватися зі своїми батьками та з іншими дорослими про ведення статевого життя?

16. Чи хотіли б Ви більше дізнатися про те, як правильно вести своє статеве життя?

17. Чи є дана проблема для Вас цікавою? Ваші побажання з даної теми.

Захист Вітчизни - моє життєве кредо

четвер, 3 березня 2016 р.