СЛОВ’ЯНСЬКИЙ КАЛЕНДАР

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ КАЛЕНДАР

Культура слов’ян була заснована на гармонії з навколишньою природою. Кожна тварина наділялась певною силою, здібностями і званнями, які відображалися за допомогою народних казок, пісень та обрядів в астрологічному циклі слов’ян. Складався він не із 12-ти, як китайський, а із 16 років. І кожен рік починався не наприкінці січня чи в лютому, як у китайців, а в день весняного рівнодення, тобто 21 березня. Оскільки слов’яни святкували закінчення холодної зими і пробудження всього живого, то Новий рік називався Новим літом (поділ року на літо і зиму був обумовлений господарськими потребами хлібороба).

Так, 2016 рік, за слов’янським календарем, – Рік Шиплячого Вужа. Цей тотем опікується людьми, які здатні гармоніювати простір довкола себе. У них філософський склад розуму, все таємне для них – важливіше за явне. Вони приховують свої думки, більше мовчать, ніж говорять, працелюбні і прагматичні. До мети йдуть, використовуючи найменші можливості, а у разі несподіваних перепон долають їх, наче змії, змінюючи свою шкуру. Відкриває ж слов’янський календар Темний лось.

1. ТЕМНИЙ ЛОСЬ (1912, 1928, 1944, 1960, 1976, 1992, 2008, 2024 роки). Ті, хто з’явився на світ під його знаком, – дійсно першовідкривачі, які ведуть за собою інших і яким сприяють вищі сили. Загалом це тотем непосидючих і гордих людей, що не зупиняються на досягнутому, не відпочивають на підкорених вершинах. І чим менше вони сумніваються у своїх силах та намірах, тим більше корисного й потрібного можуть дати світові.

Розвиток природних талантів принесе людям цього знаку не лише радість самореалізації, а й матеріальну вигоду. Їм можна і треба ризикувати, навіть якщо всі навколо переконують, що справа не вигорить. Цей рік вдалий!

2. КУСЮЧИЙ ШЕРШЕНЬ (1913, 1929, 1945, 1977, 1993, 2009, 2025 роки). «Шершні» дуже суєтні й полюбляють зчиняти навколо себе гамір. Водночас вони обдаровані сильною інтуїцією, чудовою пам’яттю. Щоб досягти мети, використовують будь-які засоби. Дуже ревниві – свого нікому не віддадуть, а то й чуже привласнять. Природжені лідери, вони полюбляють повчати інших, застосовуючи при цьому усю свою ущипливість. (У 2016 році «шершням» слід зайнятися упорядкуванням домівки. Можна зробити ремонт, придбати нові меблі. Рекомендується не скупитися – доглянута оселя притягуватиме в будинок щастя, гроші та інші блага).

3. ВОВК ЯКИЙ ЗАЧАЇВСЯ (1914, 1930, 1946, 1962, 1978, 1994, 2010, 2026). Його підопічні – люди великої сили, природної грації і уміння знаходити вихід із найскладнішої життєвої ситуації. Зовні вони – цілком безневинні – так м’яко й розслаблено поводяться. Та повсякчас готові миттю мобілізуватися і показати ікла й пазурі. Будучи щедрими й добрими, не дозволять навіть близьким сісти собі на шию чи обмежити свою свободу. Для «вовків» існують лише ті повинності й рамки, які вони самі для себе визначили. Їм рекомендується знизити свою активність, щоб колектив за ними встигав. Якщо вони почнуть працювати у звичному для всіх режимі, то у них з’явиться багато помічників і послідовників. Це принесе їм великі перемоги в професійній сфері.

4. ВОГНЯНА БІЛКА (1915, 1931, 1947, 1963, 1979, 1995, 2011, 2027 роки). Це знак людей, яких захищають вищі сили. Вони надзвичайно спритні й рухливі, живуть легко, наче граються у якусь гру, можуть іноді й злукавити. Мають жвавий розум, уміють швидко вникати у складну ситуацію. Правда, надто нервові й часто підвладні перепадам настрою та депресії. Оскільки розраховують переважно на себе, то дуже рано починають працювати і створювати власні сім’ї. (До другої декади серпня 2016 року у «білок» сприятливий період у всьому, що пов’язано з друзями, новими проектами, громадською діяльністю, зростанням доходів і великими покупками, з вагітністю і творчістю. Вдалий час для укладання шлюбу та ділових союзів).

5. ПЕРЛИННА ЩУКА (1916, 1932, 1948, 1964, 1980, 1996, 2012, 2028 роки). – майже цілковита протилежність Вогняній Білці, хоча вони й ідуть одна за одною. «Щуки» – консерватори й ортодокси, наділені внутрішнім спокоєм і впевненістю у своїй правоті, тому у спілкуванні вони відверті. (У новому році на них чекають зміни суспільного чи соціального статусу. Вони зможуть звернути гори й нарешті реалізувати те, про що давно мріяли. Головне – вірити у себе і більше працювати).

6. БОРОДАТА ЖАБА (1917, 1933, 1949, 1981, 1997, 2013, 2029 роки). Народженні під чим знаком – мудрі від природи, спроможні постійно підтримувати гармонійні стосунки з довколишнім світом. Уміють цінувати те, що мають, хазяйновиті й акуратні, скромні, сімейні. Не прагнуть змін, бо обожнюють «своє болото» й знають, чого хочуть від життя. (У 2016 році вони мають нічого не приймати на віру – це допоможе уникнути багатьох проблем. Їм доведеться боротися за справедливість із могутніми супротивниками, тому варто створити команду однодумців).

7. ДИКИЙ ВЕПР (Кабан)-(1918, 1934, 1950, 1966, 1982, 1998, 2014, 2030 роки). Підопічні цього символу – безстрашні і відчайдушні, готові дати відсіч усім, кого вважатимуть ворогом. Прагнуть бути першими у справі яка їх зацікавила. У намаганні досягти бажаного стають несамовитими, змітають усі перешкоди на своєму шляху до мети. Коли ж здобудуть бажане, впадають у апатію. У спокійному ж стані вони розумні і розважливі. (Дикого Кабана недарма вважають чи не наймагічнішим знаком стародавніх слов’ян: мрія його представників «усе змінити» у 2016 році наблизиться до здійснення).

8. БІЛИЙ ПУГАЧ (1919, 1935, 1951, 1967, 1982, 2015, 2031 роки). Люди «під його крилом» живуть відповідно до власного режиму й ведуть замкнутий спосіб життя. Вони марновірні й загадкові. Та в дружньому оточенні розвиваються їхні екстрасенсорні здібності. Тоді «пугачі» стають здатні перевертати гори в будь-якій сфері діяльності. (Цього року у них нарешті знайдуться сили, час і бажання розібратися із сімейними непорозуміннями та іншими труднощами з близькими людьми. Також удасться досягти висот у роботі, головне – не боятися домагатися свого, висловлювати власну думку).

9. ШИПЛЯЧИЙ ВУЖ (1920, 1936, 1952, 1968, 1983, 2016, 2032 роки). Цей плазун символізує розум і гармонію, наполегливість і гнучкість, довголіття й цілительство. Цей тотем опікується людьми, які здатні гармоніювати простір довкола себе. У них філософський склад розуму, все таємне для них – важливіше за явне. Вони приховують свої думки, більше мовчать, ніж говорять, працелюбні і прагматичні. До мети йдуть, використовуючи найменші можливості, а у разі несподіваних перепон долають їх, наче змії, змінюючи свою шкуру. (Отож 2016 рік протегуватиме наполегливим людям, які вирішили розпочати нову справу, а також допоможе позбутися різних недуг. Не виключено, що представники цього знаку стануть своєрідними «палочками-виручалочками» для оточуючих. Причому це принесе щастя і їм самим).

10. ЛИС, ЯКИЙ ПІДКРАДАЄТЬСЯ (1921, 1937, 1953, 1969, 1985, 2001, 2017, 2033 роки). За його доби народжуються люди загадкової долі, життя яких сповнене пригод. Вони спритні, винахідливі, хитрі, ніколи не лізуть на рожен, а вважають за ліпше зробити крадькома. Вмілі інтригани, які можуть домагатися свого малою кров’ю. (2016-й рік принесе представникам цього знаку довгождані позитивні зміни. Ні, турбот не зменшиться, але вони будуть такими, які до душі працелюбним, діяльним і дуже домашнім «лисам»).

11. ЗГОРНУТИЙ ЇЖАК (1922, 1938, 1954, 1970, 1986, 2002, 2018, 2034 роки). – символізує суєтних, непередбачуваних, колючих і галасливих людей. Вони мають чудову пам’ять, дуже скрупульозні й уважні до деталей, вірні у шлюбі, а також надійні друзі. Їм необхідно загартовуватися, часто відпочивати, спілкуватися з природою і тваринами. Вивчення чужих культур і мов може стати для представників цього знаку улюбленою професією та джерелом непоганого заробітку. (А самотнім «їжакам» у 2016 році треба постаратися створити сім’ю – удвох завжди веселіше).

12. ШИРЯЮЧИЙ ОРЕЛ (1923, 1939, 1955, 1971, 1987, 2003, 2019, 2035 роки). Під його егідою на Землю приходять місіонери й реформатори, одержимі ідеалами й ідеями. Це люди сміливі, горді, вони – аристократи і провидці. Не терплять маніпулювання і диктату, а живуть за своїми правилами. (Цей рік допоможе підопічним Орла знайти оптимізм і досягти всіляких висот у роботі й особистому житті. Настав час застосувати всі здібності й докласти всіх зусиль для досягнення давно задуманої мети).

       

        13. ПАВУК, ЯКИЙ СНУЄ ПАВУТИНУ (1924, 1940, 1956, 1972, 1988, 2004, 2020, 2036 роки). – патрон осіб, здатні об’єднувати цілі групи людей, створювати організації – від партій до мафіозних кланів. Це зазвичай дуже владні, талановиті стратеги з великим творчим потенціалом у плануванні тих чи інших дій. (2016 рік для них буде роком напруженої праці. Їм не варто ризикувати! Протипоказані фінансові угоди, ігри на біржі та інші сумнівні грошові операції. Треба жити скромніше, відмовитися від надмірного, щоб не втратити того, що є. У сім’ях «павуків» буде повна гармонія).

14. КРИКЛИВИЙ ПІВЕНЬ (1925, 1941, 1957, 1973, 1989, 2005, 2021, 2037 роки). Народжені під чим знаком – занадто різкі й поквапливі в судженнях та діях, активні й амбіційні. Намагаються завжди бути на виду й мати про все оригінальну думку. (У 2016-му році їм доведеться виступати у ролі «голуба миру» – примиряти ворогуючі сторони на роботі й удома, згладжувати конфлікти, загоювати розбиті серця. Їм слід частіше бувати на свіжому повітрі, а в теплу пору року краще взагалі жити на дачі або в сільській місцевості. Природа наповнює їх енергією і зцілює душу.)

15. ЗОЛОТОРОГИЙ ТУР (Бик)-(1926, 1942, 1958, 1974, 1990, 2006, 2022, 2038 роки). Люди цього знаку гармонійно поєднують у своєму характері добродушність і лють. Полюбляють оберігати слабших. Дуже витривалі, терплячі й уперті. У разі небезпеки виявляють небачену сміливість. За те, що їм дороге стоятимуть на смерть. (Для них період із початку року до кінця літа сприятливий у питаннях, пов’язаних із навчанням, інформаційними проектами, великими придбаннями, презентацією і рекламою. Вдалим цей проміжок часу буде також для тих, хто займається політикою чи громадською діяльністю).

16. ВОГНЕГРИВИЙ КІНЬ (1927, 1943, 1959, 1975, 1991, 2007, 2023, 2039 роки). – це рік активних і відважних, чесних і добросовісних людей. Вони талановиті, романтичні і цілеспрямовані. Обожнюють подорожі й екстремальні види спорту, вічно кудись квапляться, тому їх дуже важко застати вдома. (У 2016-му році особливо пощастить тим, хто займається наукою, культурою й мистецтвом. Серед представників цього знаку може з’явитися людина, чиє ім’я увійде в історію. На самотніх «коней» чекає довгождана зустріч з другою половиною. Головне – не розтрачувати себе на дрібні інтрижки, а чекати великого справжнього кохання).

БОЙОВИЙ ГОПАК ЯК СИСТЕМА ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

БОЙОВИЙ ГОПАК

ЯК СИСТЕМА ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Вступ

Військове мистецтво та бойова культура кожного народу викристалізовується й формується від початку усвідомлення його етнічної самостійності впродовж усього подальшого історичного розвитку.

Українські землі з давніх-давен приваблювали варварські племена. Зрозуміло, що кожен такий напад ворогів спричиняв значні спустошення сіл та руйнацію міст. Але гірше було, що вчені, урядовці, жерці та воїни зазнавали жорстоких переслідувань та знищення.

Бойовий гопак – це система гармонійного розвитку особистості. Як бойове мистецтво він передбачає, окрім спортивної підготовки, ще й опанування традиційної зброї, співу, гри на музичних інструментах, ораторське мистецтво, написання віршів, вивчення іноземних мов. Особлива увага приділяється розвитку розумових і духовних якостей особистості.

НАПРЯМИ ТА РІВНІ У БОЙОВОМУ ГОПАКУ

Існує чотири напрямки розвитку бойового гопака: оздоровчий, фольклорно – мистецький, спортивний і бойовий.

Оздоровчий напрям підходить людям із вадами здоров’я, які шукають шляхи для гармонійного розвитку тіла, розуму та духу. Оздоровчим гопаком можуть займатися люди похилого віку, які через вікові особливості не можуть активно навантажувати своє тіло.

Фольклорно – мистецький напрям орієнтований на творчості особистості, які прагнуть максимально виявити свої здібності, беручи участь у фестивалях, презентаціях та інших показових виступах. Фольклорно – мистецький гопак приваблює молодих, які мають бажання зніматися в кіно та мріють стати акторами.

Спортивний напрям розрахований на активних і наполегливих людей, які через утвердження бойового гопака на міжстильових змаганнях прагнуть утвердити славу українського лицарства, відродити козацьку завзятість, правдоборчий дух і лицарське благородство.

Бойовий напрям окреслює шлях українського лицаря, який крокує шляхом захисника Вітчизни, жертовно служить Україні та сприяє утвердженню Правди та Добра. Він гармонійно розвиває три фактори сили (духу, розуму та тіла) та скеровує свою діяльність на утвердження рівності, братерства, миру та любові заради процвітання нашої держави. Цей напрям передбачає оволодіння різними видами зброї, а також енергетичними практиками та медитацією.

У бойовому гопаку відпрацьована навчально – виховна система, в якій утверджено сім рівнів майстерності та чотири напрямки розвитку.

Перші три рівні майстерності – учнівські (жовтяк, сокіл і яструб), вони відповідають ІІІ, ІІ та І спортивним розрядам Єдиної спортивної кваліфікації України; проміжний (джура),

що відповідає кандидату в майстри спорту та три майстерські (козак, характерник і волхв), які відповідають званням майстер спорту, майстер спорту міжнародного класу та заслужений майстер спорту. Волхв є найвищим ступенем, у якому відбувається перехід від чистої фізичної роботи в площину розумової боротьби, духовної та енергетичної практик.

У бойовому гопаку затверджено п’ять різновидів змагань (змагів): однотан,

тан-двобій, забава, борня та герць.

Однотан – це соло – композиція в музичному супроводі з демонстрацією техніки бойового гопака.

Тан – двобій – це попередньо вивчена показова програма з технічних елементів бойового гопака, що виконують водночас двоє спортсменів, які імітують двобій у музичному супроводі.

Забава – це різновид двобою з обмеженим дотиком. Головним завданням забави є засвоєння технічних елементів бойового гопака та вміння входити в бій і виходити із бойової дистанції.

Борня – це різновид двобою з легким дотиком. У борні дозволено серійну роботу на середній і далекій дистанції.

Герць – різновид двобою з повним дотиком. У герці передбачено кілька видів дотику, що регламентовано правилами змагань відповідно до сучасних міжнародних аналогів бойових систем між стильового та універсального бою.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАНЯТТЯ З БОЙОВОГО ГОПАКА

Шикування

Перш ніж розпочати бойовий вишкіл, учитель наказом «Шикуйся!» шикує учнів у лаву. Кожен учень, шикуючись в лаву, стає у стійку «шеренга» (носки ніг розставлено в сторони).

Вітання

Учитель наказує: «Позір!», «На правого рівняйсь!», «Струнко!» і після миті мовчання урочисто оголошує: «Слава Україні!», схиляється у вітанні та стає струнко. Учні вшановують пам’ять загиблих за Україну словами: «Героям слава!», після чого схиляються у вітанні.

Молитва

У нашому народі повелося, що перш ніж розпочати будь-яку справу, люди подумки звертаються до Бога. Тому наступним елементом підготовки до бойового вишколу є молитва. Учитель наказує «Молитва!».

Учні відставляють праву ногу назад і присідають на неї, притуляють руки до грудей та подумки промовляють молитву.

Після завершення молитви ліву руку долонею спирають на стегно лівої ноги      (якомога ближче до тулуба), права вільно опущена вздовж тіла. У цій позі учні чекають на завершення молитви учителя.

Пісня

Після завершення молитви учитель наказує «Встати!» та «У коло!». Історично склалося, що наші пращури будь-яку роботу починали, супроводжували та завершували піснею.

Пісня – це віброкосмічний код народу.

Пісня – це словесно – музичний спосіб медитації.

Пісня – це обряд єднання із душами пращурів.

Здавна пісні виконували сидячи або стоячи в колі. Щоб відродити старовинний звичай та підсилити власну внутрішню енергію, учні утворюють коло й виконують пісню.

Репертуар пісень має бути різноманітним, але доречніше обирати пісні героїко – патріотичного змісту, що впливали б на душу та розум учнів. Перед прорухом також бажано виконувати жваві пісні, щоб вже мелодія твору налаштувала учнів на відповідний лад.

Прорух

Після виконання пісні учитель наказує: «У лаву шикуйся!», і після перешикування у дволаву, трилаву або чотирилаву розпочинає прорух.

Мета проруху – підготувати тіло до активної фізичної роботи та застерегти його від пошкоджень. Підготовчі рухи поліпшують кровообіг, підвищують рухові можливості різних частин тіла, що позитивно впливає на вивчення та виконання елементів техніки бойового гопака.

Рухові дії, якщо їх виконувати у правильній послідовності, збільшують еластичність м’язів та рухливість суглобів, підвищують фізіологічні можливості організму.

   

Послідовність виконання вправ:

●  вправи для розвитку м’язів і суглобів шиї; 

●  вправи для м’язів плечей;

●  вправи для ліктьових суглобів;

●  вправи для м’язів і суглобів долонь і флангів пальців;

●  нахили та випростування тіла вперед, назад, у сторони;

●  оберти тулуба;

●  вправи для розвитку тазостегнових суглобів;

●  вправи для розвитку колінних та гомілковостопних суглобів;

●  вправи для розвитку гнучкості.

Усі вправи за своєю структурою мають бути наближеними до елементів бойового гопака та його танцювальних інтерпретацій.

Викладення технічних елементів

Викладення техніки бойового гопака є найвідповідальнішою складовою, що вимагає від учнів максимальної концентрації уваги та мобілізації внутрішніх сил. Опанування техніки елементів гопака пов’язують із викладенням тактичних дій. Кожний стусан, копняк, тинок, присядка, повзунець, ухил, затула чи перепона спочатку викладання необхідно доповнювати відомостями про те, як і коли їх найкраще застосовувати.

Після того як в учнів створено загальне уявлення про особливості виконання та застосування технічних елементів, необхідно розпочати їх практичне виконання.

Під час послідовного вивчення техніки від найпростіших до найскладніших елементів особливу увагу слід надавати поєднанню окремих фаз та елементів у зв’язки та цілісні комбінаційні структури як у бойовому, так і в танцювальному варіантах гопака.

Особливостями навчання є те, що бойову техніку потрібно викладати паралельно з танцювальною. Учні повинні однаково володіти  як технікою двобою, так і танцю. Воїн гопака має почуватися «у бою, як у танку – у танку, як у бою». Танцювальна манера ведення двобою  має добре простежуватися у змаганнях однотан, тан-двобій і забава, частково – у борні та герці.

   

Послідовність бойових елементів у групах початківців:

●  вивчення стійок, позицій, положень;

●  вивчення бойових і танцювальний кроків;

●  викладення техніки виконання стусанів;

●  поєднання бойових кроків із стусанами;

●  викладення техніки копняків у бойовому і танцювальному варіантах;

●  поєднання бойових і танцювальних кроків із копняками;

●  вивчення присядок, повзунців, підсікань, підбивань і збагачення ними 

    бойових зв’язок і танцювальних композицій;

●  вивчення техніки захисту;

●  поєднання нападу та захисту;

●  вивчення копняків у стрибку в бойовому і танцювальному варіантах;

●  вивчення постановки однотану і тану-двобою в співочому або музичному супроводі.

У бойовому мистецтві воїнів основною метою навчання є вдосконалення рухів тіла в прикладному (бойовий гопак) і мистецькому (танець гопак) варіантах.

Двобій, як і танок, слід розглядати як «розмову тіл» танцюристів чи воїнів. Під час виконання однотану та тану-двобою діалог тіл відбувається за умов обмеженого дотику і розрахований на глядача. У змаганнях забава, борня та герць діалог тіл відбувається з обумовленими правилами дотику.

Вивчення елементів гопака у бойовому та танцювальному варіантах дає можливість виробити в собі танцювальну манеру ведення двобою, що була характерною для давніх лицарів.

Вправи для розвитку гнучкості

Після завершення викладання техніки бойового гопака дуже важливим є поступовий перехід тіла від стану активного фізичного напруження до стану відносного спокою. Для цього використовуються вправи для розвитку гнучкості, що можуть бути динамічними та статистичними. Такі самі вправи на розтягування використовували у своїй практиці народні цілителі й костоправи.

На заняттях із гопака вправи на розтягування використовуються для заспокоєння та нормалізації обмінних процесів в організмі.

Такі вправи поліпшують кровообіг, позбавляють надмірного напруження, прискорюють відновлювальні процеси в м’язах і суглобах,

сприяють набуванню навичок глибокого розслаблення, знижують больові відчуття, допомагають зменшити зайві витрати енергії після різкого завершення навантажень, позбавляють утоми та дарують відчуття спокою та зосередження.

                                                      

Пісня

Після завершення вправ для розвитку гнучкості вчитель шикує учнів у лаву, після чого наказує: «Утворити коло!» Після наказу вчителя учні замикають краї лави обабіч учителя, утворюючи коло.

Виконання пісні після завершення виконання рухових дій має на меті завершити врівноваження обмінних процесів, остаточно позбутися  психологічної втоми та нагадати головну мету вивчення мистецтва двобою. Зміст і мелодія пісні мають бути розміреними та заспокійливими.

                                                       Молитва

Після виконання пісні за наказом вчителя «Стати в лаву!» учні обабіч вчителя шикуються в лаву. Учитель наказує: «Молитва!», учні спираються на праве коліно та подумки промовляють молитву. Після завершення молитви ліву руку долонею спирають на лівої ноги (якомога ближче до тулуба), праву руку вільно опускають уздовж тіла. У цій позиції учні чекають на завершення молитви учителя.

                                                   Прощання

Обряд прощання – це вияв взаємоповаги між учителем і учнями, вияв шани Вітчизні та своєрідна лицарська присяга на вірність Україні.

Учитель, оглянувши учнів, наказує: «На правого рівняйся!», «Струнко!». Потім він промовляє: «Україні – слава!», учні відповідають «Навіки слава!». Після миті мовчання вчитель запитує учнів: «Ворогам України?» і разом із ними стверджує: «Смерть! Смерть! Смерть!».

Потім вчитель піднімає погляд догори – і промовляє: «Богові дяка!», учні відповідають:  «Учителеві честь!». Далі лунають накази: «Спочинь!», «Вільно!», «Розхід».

Національні бойові мистецтва – це потужний чинник національно – патріотичного виховання. На рідній культурі дуже легко відродити лицарство, що стає гарантом цілісності та єдності української незалежної національної держави.

БОЙОВИЙ ГОПАК ЯК СИСТЕМА ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

БОЙОВИЙ ГОПАК

ЯК СИСТЕМА ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Вступ

Військове мистецтво та бойова культура кожного народу викристалізовується й формується від початку усвідомлення його етнічної самостійності впродовж усього подальшого історичного розвитку.

Українські землі з давніх-давен приваблювали варварські племена. Зрозуміло, що кожен такий напад ворогів спричиняв значні спустошення сіл та руйнацію міст. Але гірше було, що вчені, урядовці, жерці та воїни зазнавали жорстоких переслідувань та знищення.

Бойовий гопак – це система гармонійного розвитку особистості. Як бойове мистецтво він передбачає, окрім спортивної підготовки, ще й опанування традиційної зброї, співу, гри на музичних інструментах, ораторське мистецтво, написання віршів, вивчення іноземних мов. Особлива увага приділяється розвитку розумових і духовних якостей особистості.

НАПРЯМИ ТА РІВНІ У БОЙОВОМУ ГОПАКУ

Існує чотири напрямки розвитку бойового гопака: оздоровчий, фольклорно – мистецький, спортивний і бойовий.

Оздоровчий напрям підходить людям із вадами здоров’я, які шукають шляхи для гармонійного розвитку тіла, розуму та духу. Оздоровчим гопаком можуть займатися люди похилого віку, які через вікові особливості не можуть активно навантажувати своє тіло.

Фольклорно – мистецький напрям орієнтований на творчості особистості, які прагнуть максимально виявити свої здібності, беручи участь у фестивалях, презентаціях та інших показових виступах. Фольклорно – мистецький гопак приваблює молодих, які мають бажання зніматися в кіно та мріють стати акторами.

Спортивний напрям розрахований на активних і наполегливих людей, які через утвердження бойового гопака на міжстильових змаганнях прагнуть утвердити славу українського лицарства, відродити козацьку завзятість, правдоборчий дух і лицарське благородство.

Бойовий напрям окреслює шлях українського лицаря, який крокує шляхом захисника Вітчизни, жертовно служить Україні та сприяє утвердженню Правди та Добра. Він гармонійно розвиває три фактори сили (духу, розуму та тіла) та скеровує свою діяльність на утвердження рівності, братерства, миру та любові заради процвітання нашої держави. Цей напрям передбачає оволодіння різними видами зброї, а також енергетичними практиками та медитацією.

У бойовому гопаку відпрацьована навчально – виховна система, в якій утверджено сім рівнів майстерності та чотири напрямки розвитку.

Перші три рівні майстерності – учнівські (жовтяк, сокіл і яструб), вони відповідають ІІІ, ІІ та І спортивним розрядам Єдиної спортивної кваліфікації України; проміжний (джура),

що відповідає кандидату в майстри спорту та три майстерські (козак, характерник і волхв), які відповідають званням майстер спорту, майстер спорту міжнародного класу та заслужений майстер спорту. Волхв є найвищим ступенем, у якому відбувається перехід від чистої фізичної роботи в площину розумової боротьби, духовної та енергетичної практик.

У бойовому гопаку затверджено п’ять різновидів змагань (змагів): однотан,

тан-двобій, забава, борня та герць.

Однотан – це соло – композиція в музичному супроводі з демонстрацією техніки бойового гопака.

Тан – двобій – це попередньо вивчена показова програма з технічних елементів бойового гопака, що виконують водночас двоє спортсменів, які імітують двобій у музичному супроводі.

Забава – це різновид двобою з обмеженим дотиком. Головним завданням забави є засвоєння технічних елементів бойового гопака та вміння входити в бій і виходити із бойової дистанції.

Борня – це різновид двобою з легким дотиком. У борні дозволено серійну роботу на середній і далекій дистанції.

Герць – різновид двобою з повним дотиком. У герці передбачено кілька видів дотику, що регламентовано правилами змагань відповідно до сучасних міжнародних аналогів бойових систем між стильового та універсального бою.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАНЯТТЯ З БОЙОВОГО ГОПАКА

Шикування

Перш ніж розпочати бойовий вишкіл, учитель наказом «Шикуйся!» шикує учнів у лаву. Кожен учень, шикуючись в лаву, стає у стійку «шеренга» (носки ніг розставлено в сторони).

Вітання

Учитель наказує: «Позір!», «На правого рівняйсь!», «Струнко!» і після миті мовчання урочисто оголошує: «Слава Україні!», схиляється у вітанні та стає струнко. Учні вшановують пам’ять загиблих за Україну словами: «Героям слава!», після чого схиляються у вітанні.

Молитва

У нашому народі повелося, що перш ніж розпочати будь-яку справу, люди подумки звертаються до Бога. Тому наступним елементом підготовки до бойового вишколу є молитва. Учитель наказує «Молитва!».

Учні відставляють праву ногу назад і присідають на неї, притуляють руки до грудей та подумки промовляють молитву.

Після завершення молитви ліву руку долонею спирають на стегно лівої ноги      (якомога ближче до тулуба), права вільно опущена вздовж тіла. У цій позі учні чекають на завершення молитви учителя.

Пісня

Після завершення молитви учитель наказує «Встати!» та «У коло!». Історично склалося, що наші пращури будь-яку роботу починали, супроводжували та завершували піснею.

Пісня – це віброкосмічний код народу.

Пісня – це словесно – музичний спосіб медитації.

Пісня – це обряд єднання із душами пращурів.

Здавна пісні виконували сидячи або стоячи в колі. Щоб відродити старовинний звичай та підсилити власну внутрішню енергію, учні утворюють коло й виконують пісню.

Репертуар пісень має бути різноманітним, але доречніше обирати пісні героїко – патріотичного змісту, що впливали б на душу та розум учнів. Перед прорухом також бажано виконувати жваві пісні, щоб вже мелодія твору налаштувала учнів на відповідний лад.

Прорух

Після виконання пісні учитель наказує: «У лаву шикуйся!», і після перешикування у дволаву, трилаву або чотирилаву розпочинає прорух.

Мета проруху – підготувати тіло до активної фізичної роботи та застерегти його від пошкоджень. Підготовчі рухи поліпшують кровообіг, підвищують рухові можливості різних частин тіла, що позитивно впливає на вивчення та виконання елементів техніки бойового гопака.

Рухові дії, якщо їх виконувати у правильній послідовності, збільшують еластичність м’язів та рухливість суглобів, підвищують фізіологічні можливості організму.

   

Послідовність виконання вправ:

●  вправи для розвитку м’язів і суглобів шиї; 

●  вправи для м’язів плечей;

●  вправи для ліктьових суглобів;

●  вправи для м’язів і суглобів долонь і флангів пальців;

●  нахили та випростування тіла вперед, назад, у сторони;

●  оберти тулуба;

●  вправи для розвитку тазостегнових суглобів;

●  вправи для розвитку колінних та гомілковостопних суглобів;

●  вправи для розвитку гнучкості.

Усі вправи за своєю структурою мають бути наближеними до елементів бойового гопака та його танцювальних інтерпретацій.

Викладення технічних елементів

Викладення техніки бойового гопака є найвідповідальнішою складовою, що вимагає від учнів максимальної концентрації уваги та мобілізації внутрішніх сил. Опанування техніки елементів гопака пов’язують із викладенням тактичних дій. Кожний стусан, копняк, тинок, присядка, повзунець, ухил, затула чи перепона спочатку викладання необхідно доповнювати відомостями про те, як і коли їх найкраще застосовувати.

Після того як в учнів створено загальне уявлення про особливості виконання та застосування технічних елементів, необхідно розпочати їх практичне виконання.

Під час послідовного вивчення техніки від найпростіших до найскладніших елементів особливу увагу слід надавати поєднанню окремих фаз та елементів у зв’язки та цілісні комбінаційні структури як у бойовому, так і в танцювальному варіантах гопака.

Особливостями навчання є те, що бойову техніку потрібно викладати паралельно з танцювальною. Учні повинні однаково володіти  як технікою двобою, так і танцю. Воїн гопака має почуватися «у бою, як у танку – у танку, як у бою». Танцювальна манера ведення двобою  має добре простежуватися у змаганнях однотан, тан-двобій і забава, частково – у борні та герці.

   

Послідовність бойових елементів у групах початківців:

●  вивчення стійок, позицій, положень;

●  вивчення бойових і танцювальний кроків;

●  викладення техніки виконання стусанів;

●  поєднання бойових кроків із стусанами;

●  викладення техніки копняків у бойовому і танцювальному варіантах;

●  поєднання бойових і танцювальних кроків із копняками;

●  вивчення присядок, повзунців, підсікань, підбивань і збагачення ними 

    бойових зв’язок і танцювальних композицій;

●  вивчення техніки захисту;

●  поєднання нападу та захисту;

●  вивчення копняків у стрибку в бойовому і танцювальному варіантах;

●  вивчення постановки однотану і тану-двобою в співочому або музичному супроводі.

У бойовому мистецтві воїнів основною метою навчання є вдосконалення рухів тіла в прикладному (бойовий гопак) і мистецькому (танець гопак) варіантах.

Двобій, як і танок, слід розглядати як «розмову тіл» танцюристів чи воїнів. Під час виконання однотану та тану-двобою діалог тіл відбувається за умов обмеженого дотику і розрахований на глядача. У змаганнях забава, борня та герць діалог тіл відбувається з обумовленими правилами дотику.

Вивчення елементів гопака у бойовому та танцювальному варіантах дає можливість виробити в собі танцювальну манеру ведення двобою, що була характерною для давніх лицарів.

Вправи для розвитку гнучкості

Після завершення викладання техніки бойового гопака дуже важливим є поступовий перехід тіла від стану активного фізичного напруження до стану відносного спокою. Для цього використовуються вправи для розвитку гнучкості, що можуть бути динамічними та статистичними. Такі самі вправи на розтягування використовували у своїй практиці народні цілителі й костоправи.

На заняттях із гопака вправи на розтягування використовуються для заспокоєння та нормалізації обмінних процесів в організмі.

Такі вправи поліпшують кровообіг, позбавляють надмірного напруження, прискорюють відновлювальні процеси в м’язах і суглобах,

сприяють набуванню навичок глибокого розслаблення, знижують больові відчуття, допомагають зменшити зайві витрати енергії після різкого завершення навантажень, позбавляють утоми та дарують відчуття спокою та зосередження.

                                                      

Пісня

Після завершення вправ для розвитку гнучкості вчитель шикує учнів у лаву, після чого наказує: «Утворити коло!» Після наказу вчителя учні замикають краї лави обабіч учителя, утворюючи коло.

Виконання пісні після завершення виконання рухових дій має на меті завершити врівноваження обмінних процесів, остаточно позбутися  психологічної втоми та нагадати головну мету вивчення мистецтва двобою. Зміст і мелодія пісні мають бути розміреними та заспокійливими.

                                                       Молитва

Після виконання пісні за наказом вчителя «Стати в лаву!» учні обабіч вчителя шикуються в лаву. Учитель наказує: «Молитва!», учні спираються на праве коліно та подумки промовляють молитву. Після завершення молитви ліву руку долонею спирають на лівої ноги (якомога ближче до тулуба), праву руку вільно опускають уздовж тіла. У цій позиції учні чекають на завершення молитви учителя.

                                                   Прощання

Обряд прощання – це вияв взаємоповаги між учителем і учнями, вияв шани Вітчизні та своєрідна лицарська присяга на вірність Україні.

Учитель, оглянувши учнів, наказує: «На правого рівняйся!», «Струнко!». Потім він промовляє: «Україні – слава!», учні відповідають «Навіки слава!». Після миті мовчання вчитель запитує учнів: «Ворогам України?» і разом із ними стверджує: «Смерть! Смерть! Смерть!».

Потім вчитель піднімає погляд догори – і промовляє: «Богові дяка!», учні відповідають:  «Учителеві честь!». Далі лунають накази: «Спочинь!», «Вільно!», «Розхід».

Національні бойові мистецтва – це потужний чинник національно – патріотичного виховання. На рідній культурі дуже легко відродити лицарство, що стає гарантом цілісності та єдності української незалежної національної держави.